Фото: Imagо Робота на дому – світовий тренд у часи пандемії
Народні депутати пропонують законодавчо врегулювати дистанційну роботу. Що хочуть змінити та наскільки затребувана робота поза офісом, з’ясовувала DW.
Понад 30 народних депутатів на чолі з головою комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою внесли до парламенту законопроєкт, який повинен врегулювати дистанційну роботу. Цим документом пропонується внести зміни, які стосуються роботи поза офісом, до Кодексу законів про працю України та до закону “Про охорону праці”.
Зокрема, передбачається дати чітке визначення двом видам віддаленої роботи: дистанційній і надомній. Законопроект № 4051 був зареєстрований у Раді 4 вересня, а станом на 11 вересня перебуває на опрацюванні у комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Необхідність зміни законодавства депутати пояснюють тим, що під час пандемії COVID-19 понад 35 відсотків працівників перейшли на роботу з дому. Однак досі на ринку праці залишається низка проблемних питань та правових колізій. DW з’ясовувала, як оцінюють законопроект експерти та чи варто очікувати збільшення віддаленої зайнятості у майбутньому.
Віддалена робота – підходить не всім
Пандемія коронавірусу суттєво змінила звичний офісний розпорядок. Задля безпеки своїх працівників багато компаній перейшли на дистанційний режим роботи. Більшість з них, за словами експертки з ринку праці рекрутингової компанії grc.ua Юлії Дрожжиної, відзначають, що продуктивність праці залишилася на докарантинному рівні або збільшилася. “Опитування, проведене серед роботодавців – користувачів порталу grc.ua, показало: майже половина респондентів (47 відсотків) заявила, що, працюючи віддалено, співробітники встигали робити стільки ж, як і до того. А 19 відсотків роботодавців помітили, що з дистанційною роботою продуктивність зросла”, – розповіла вона.
Зокрема, таку тенденцію, згідно з результатами опитування, відзначили 32 відсотки компаній, які працюють в галузі IT. В інших галузях зростання ефективності роботи спостерігалася у значно менших обсягах.
Галузі, якій би повністю підходила віддалена робота, не існує, оскільки все залежить від конкретної компанії, вважає засновник рекрутингової агенції Borsch та експерт з ринку праці Сергій Марченко. “Наприклад, власник IT-компанії SendPuls Костянтин Макаров – прихильник повернення в офіс, оскільки після переходу на віддалену роботу почали втрачати ефективність. А от власник Prom.ua Микола Палієнко говорить, що їх все влаштовує. Хоча і та, і та компанія працює в сфері IT”, – розповів експерт.
Наскільки високий запит на роботу з дому?
Дистанційна робота все більше поширюється, але, за даними бази grc.ua, зараз все-таки понад 80 відсотків роботодавців шукають людей на традиційну форму зайнятості, розповідає Дрожжина. “Українські роботодавці переважно хочуть бачити людину на робочому місці. Абсолютна більшість планує повертатися до стандартного режиму роботи”, – зазначила вона. Тому в найближчий час про масове переведення на дистанційну роботу не йдеться, але в довготривалій перспективі за дистанційною формою роботи майбутнє, переконана Дрожжина.
Схожу думку висловив і Марченко, зазначивши, що навіть в короткостроковій перспективі віддаленого формату роботи буде більше, ніж до початку пандемії коронавірусу. Проте сам він прихильник роботи в офісі, адже “корпоративна культура кується, коли люди працюють разом”. Марченко уточнив, що ідеальним варіантом було б, коли один-два дні на тиждень була віддалена робота, а інші дні – в офісі. “Або наприклад, віддалена робота може бути стимулом для тих, в кого кращі робочі показники”, – вважає він.
Законодавча ініціатива
Вперше дистанційну роботу в Кодексі законів про працю депутати врегульовали на початку карантину. Однак, бізнес охарактеризував цю законодавчу спробу як половинчасту, тому що багато питань так і залишилось без відповідей, розповідає DW членкиня Асоціації правників України Валерія Савчук.
Новий законопроєкт чітко розмежовує надомну роботу (виконання роботи у чітко визначеному місці, однак поза офісом роботодавця) та дистанційну роботу (виконання роботи в будь-якому місці за вибором працівника), зазначила Савчук. “Також законопроект пропонує механізм ознайомлення дистанційних працівників з документами за допомогою обміну через інформаційно-комунікаційні системи. Якщо працівник допускатиме певні порушення обов’язків, роботодавець зможе в односторонньому порядку скасувати право виконувати роботу дистанційно”, – розповіла вона.
Загалом, удосконалення трудового законодавства посилить захист працівників у трудовому процесі, а роботодавці отримають можливості офіційно оформлювати віддалену роботу, впевнений CEO компанії GigaCloud Артем Коханевич.
Зайва бюрократизація?
З іншого боку, в існуючій редакції законопроект покладає на роботодавця додаткові обов’язки і надмірно формалізує взаємовідносини з працівником, вважає партнерка юридичної компанії ESQUIRES, адвокатка Вікторія Ковальчук. “Зокрема, ускладнюється облік працівників – треба розрізняти працівників зі звичайними умовами праці, сумісників, дистанційників, надомників, працівників з гнучким режимом робочого часу”, – зазначила вона.
Також, документом передбачається, що при виконанні надомної роботи житлово-побутові умови можуть обстежуватися представники роботодавця за участю профспілкового органу. За словами Ковальчук, виникає риторичне питання – а як контролювати працівників? “Періодичні візити? Можливо, але Конституція гарантує недоторканість житла”, – зазначила юристка.
Крім того, суперечливою видається норма, за якою роботодавець зобов’язаний вести списки надомників за гендерною ознакою – окремо жінок і чоловіків, підкреслює Ковальчук. “Ухвалення законопроєкту точно призведе до пожвавлення документообігу. Та сумнівно, чи створить додаткові дійсні гарантії для працівників. Інші ймовірні позитивні зміни покаже практика застосування. Інколи варто задуматись, чи треба зарегульовувати те, що і так працює”, – переконана адвокатка.
