Поки в російських соцмережах смакують тему “Як німці замерзнуть наступної зими без російського газу”, у Німеччині з випередженням графіка триває заповнення газосховищ і створюється інфраструктура для прийому скрапленого газу, а група вчених представила оновлену версію доповіді, в якій ще у березні стверджувала: ФРН за певних умов змогла б у зимові місяці 2022/2023 взагалі обійтися без постачань Газпрому.
Рівень наповненості німецьких газосховищ сягнув 72 відсотків
Рівень наповнення підземних сховищ газу (ПСГ) став цього року в Німеччині одним із ключових макроекономічних показників, і відповідне докладне зведення з цифрами та графіками Федеральне агентство з мереж публікує тепер щодня.
Річ у тім, що до німецьких ПСГ – найпотужніших в усьому Євросоюзі – можна закачати приблизно чверть газу, який ФРН споживає протягом усього року. Тому їхнє максимальне наповнення вважається найважливішою передумовою для безперебійного постачання домашніх господарств та промисловості під час опалювального сезону. Взимку в особливо холодні дні до 60 відсотків споживання блакитного палива у ФРН забезпечується завдяки запасам у газосховищах.
У зведенні BNetzA від 8 серпня зазначається, що станом на 6 серпня середній рівень наповнення німецьких ПСГ становив 71,99 відсотка. Це, говориться далі, більше і частково значно більше, ніж було того ж дня у 2015, 2017, 2018 та 2021 роках.
Водночас слід мати на увазі, що йдеться саме про середній показник. Три чверті німецьких ПСГ вже заповнені більш ніж на 80 відсотків, повідомив на початку серпня глава BNetzA Клаус Мюллер. Тривогу, підкреслив він, викликають лише кілька газосховищ, які раніше були в руках Газпрому, насамперед – Rehden. Це найбільше у Німеччині та в усьому ЄС сховище перед переходом під контроль німецької держави на початку квітня виявилося практично порожнім. Тепер у ньому вже 48,96 відсотка газу, говориться у зведенні агентства з мереж. Воно незмінно присвячує цьому проблемному газосховищу окремий рядок.
Міністерство економіки ФРН посилило нормативи наповненості ПСГ
Якщо вже в перші дні серпня середній рівень наповненості німецьких ПСГ вдалося довести до 72 відсотків, то завдання до 1 вересня забезпечити показник у 75 відсотків виглядає досить реалістичним. Ця нова проміжна мета прописана у розпорядженні міністерства економіки ФРН від 28 липня, в якому воно посилило вимоги ухваленого навесні закону, згідно з яким німецькі газосховища надалі щорічно мають бути заповнені до 1 квітня на 40 відсотків, до 1 жовтня на 80 відсотків і до 1 листопада – на 90 відсотків. Тепер нормативи до початку опалювального сезону збільшено відповідно до 85 відсотків та 95 відсотків.
Для досягнення нової мети до 1 листопада потрібен додатково приблизно один мільярд кубометрів газу, пояснило міністерство. Своїм розпорядженням воно фактично забороняє енергетичним компаніям до цієї дати відбирати газ із ПСГ навіть у випадку скорочення його постачань до Німеччини.
Дуже показово, що заповнення німецьких газосховищ триває, причому з випередженням графіка, у ситуації, коли Північний потік-1, головний трубопровід для постачання до Німеччини російського газу, після десятиденної планової профілактичної зупинки в липні працює лише на 20 відсотків своєї потужності (нібито через те, що в Росію поки так і не прибула відремонтована в Канаді турбіна компанії Siemens Energy).
До СПГ-термінала у Вільгельмсгафені почали підводити газопровід
На графіку у зведенні BNetzA видно, що з червня зросло постачання з Норвегії та стабільно йде імпорт із Нідерландів та Бельгії. На СПГ-терміналах (терміналах для прийому скрапленого природного газу) у цих двох країнах регазифікується скраплений газ, який закуповують німецькі енергокомпанії на світовому ринку. До того ж Німеччина отримує блакитне паливо з нідерландських газових родовищ.
Однак потужностей двох СПГ-терміналів у Нідерландах і Бельгії недостатньо для того, аби компенсувати Німеччині скорочення постачань з Росії – і тим більше їхнє повне припинення, яке може статися будь-якої миті. Тому в ФРН планується ввести в експлуатацію п’ять орендованих плавучих СПГ-терміналів, причому три з них – ще до кінця 2022 року.
Тут найсвіжіша новина полягає в тому, що поблизу Вільгельмсгафена, в порту якого ще на початку травня почалися роботи з обладнання причалу для регазифікаційного судна, 4 серпня почали прокладати труби. Вони з’єднають цей СПГ-термінал із великим підземним сховищем Etzel та кількома магістральними газопроводами.
Всі необхідні дозволи на це будівництво отримали приблизно на місяць раніше, ніж планувалося. Цьому посприяв спеціальний закон, ухвалений навесні з метою полегшити і прискорити спорудження інфраструктури для прийому скрапленого газу. Прокласти до кінця року газопровід довжиною приблизно 26 кілометрів – це завдання, яке цілком можна виконати. Тому перший у Німеччині СПГ-термінал у Вільгельмсгафені має всі шанси запрацювати у грудні 2022 року і вже цієї зими допомогти знизити залежність ФРН від російського газу.
Вчені вважають: якщо більше заощаджувати, можна обійтися без Росії
Взагалі-то Німеччина вже зараз могла б повністю обійтися без постачань з Росії – треба тільки з серпня 2022 до квітня 2023 року відчутно скоротити споживання цього виду палива, а саме – ще на 25 відсотків або на 210 терават-годин (ТВт-год). Такою є ключова теза дослідження, представленого авторським колективом на чолі з німецьким економістом Рюдіґером Бахманном, який викладає в Університеті Нотр-Дам у США. Про це дослідження докладно розповіла 5 серпня економічна газета Handelsblatt.
Рюдіґер Бахманн разом із десятьма іншими німецькими економістами ще в березні, невдовзі після початку повномасштабної російської агресії проти України, дослідив питання, чи могла б Німеччина запровадити як санкційний захід у рамках ЄС газове ембарго проти Росії. Вже тоді у висновку вчених, який наробив багато галасу, ішлося про те, що могла б. Тепер автори актуалізували свою березневу доповідь під новим кутом зору і знову дійшли схожого результату: ФРН цілком здатна витримати повне відключення постачань газу з РФ.
Для цього, однак, необхідно приблизно на 60 ТВт-год зменшити виробництво електроенергії на газових електростанціях, тимчасово збільшивши виробництво головним чином на вугільних електростанціях. Також треба ще на 60 ТВт-год скоротити споживання газу домашніми господарствами, яким довелося б знизити звичну взимку кімнатну температуру приблизно на 2,5 градуса. Заощадити ще 90 ТВт-год треба було б у промисловості.
Доповідь та запропоновані у ній різні заходи економії газу викликали неоднозначну реакцію в експертних колах, пише Handelsblatt. Але у будь-якому випадку робота авторського колективу під керівництвом Рюдіґера Бахманна показує, що в науковому середовищі продовжується активний пошук рішень, здатних якнайшвидше покласти край газовій залежності Німеччини від Росії.
Компанія Evonik може замінити до 40 відсотків газу, який споживає
Водночас німецька хімічна компанія Evonik оголосила 8 серпня, що може на своїх підприємствах у Німеччині без наслідків для виробничих процесів приблизно на 40 відсотків знизити використання газу, який потрібен головним чином для отримання електроенергії та пари. Найближчим часом компанія має намір ширше використовувати нафтопродукти та вугілля. Evonik повідомляє, що споживає у ФРН на рік приблизно п’ять ТВт-год природного газу. Тож в одного лише цього промислового споживача економія газу могла б становити два ТВт-год.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
