У відповідь на повномасштабну війну РФ, розв’язану проти України 24 лютого 2022 року, Європейський Cоюз запровадив проти Росії шість пакетів санкцій та погодив сьомий. Під санкції не потрапили газ, нафта, що поставляється трубопроводами, продукти харчування, зерно та деякі види добрив.
Половину резервів Центрального банку Росії заморозили, деякі російські банки відключили від міжнародної платіжної системи SWIFT. Експорт західних технологій, авіаційної техніки, електроніки та предметів розкоші також заборонили. Крім ЄС, санкції проти Росії запровадили США, Канада, Японія, Швейцарія та Великобританія. У своєму “Санкційному моніторі” дослідницька мережа Correctiv нарахувала 6825 індивідуальних обмежувальних заходів, вжитих міжнародною спільнотою від початку війни Росії проти України. Під санкції ЄС, зокрема, потрапили 1212 людей, серед яких сам президент РФ Володимир Путін, його найближче оточення, олігархи, 108 фірм та підприємств. Такої кількості санкцій проти однієї країни ще ніколи в історії не було.
Коли та як спрацюють санкційні заходи?
У зв’язку з цим головне питання полягає в тому, як працюють ці санкції і чи призводять вони до зміни агресивного курсу Кремля? Верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель в інтерв’ю DW 29 липня сказав, що обмеження сильно б’ють по російській економіці. “Російське економічне виробництво скорочується на 10 відсотків. Вони переживуть найгіршу рецесію з часів закінчення Другої світової війни”, – упевнений політик.
Це підтверджує дослідження, проведене вченими Єльського університету (США). Група експертів використала споживчі дані та показники міжнародних торгових та транспортних партнерів Росії для вимірювання економічної активності в країні за п’ять місяців після повномасштабного вторгнення в Україну.
У дослідженні йдеться, що з початку війни російський імпорт упав і країна стикається з серйозними проблемами у забезпеченні найважливіших ресурсів, комплектуючих та технологій. “Російське внутрішнє виробництво занепало, не маючи можливості замінити втрачені підприємства, продукцію і професіоналів, що залишили країну”, – констатували вчені.
За даними дослідження, внаслідок виходу з країни майже 1000 глобальних компаній Росія втратила підприємства, на частку яких припадає майже 40 відсотків валового внутрішнього продукту. Російський державний бюджет уперше став дефіцитним, а фінанси Кремля перебувають “у набагато складнішому становищі, ніж прийнято вважати”, – зазначають дослідники.
Водночас, на думку авторів, російські фінансові ринки – враховуючи перспективи на майбутнє – демонструють найгірші показники у світі, що обмежує можливості залучення нових інвестицій для пожвавлення економіки.
Результати низки досліджень про можливі наслідки санкцій та їхній вплив на Росію також передбачають різке зниження економічних показників РФ у 2022 році. ЄС оцінює падіння російської економіки на 10 відсотків, а дослідниця Марія Шагіна з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Цюриху передбачає зниження на шість відсотків, виходячи з останніх оцінок Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Тенденційно підібрана статистика
Санкції насправді завдають величезних збитків російській економіці, йдеться в дослідженні Єльського університету. Щоб довести своїм громадянам протилежне, російська влада вдається до спеціально підібраної статистики. “Після вторгнення в Україну Кремль став все частіше підбирати економічні дані, вибірково відкидаючи несприятливі показники і публікуючи лише ті, які є більш сприятливими, – йдеться в дослідженні Єльського університету. – Ці, відібрані Путіним, статистичні дані потім безтурботно розголошуються у ЗМІ та використовуються безліччю благонадійних, але несумлінних експертів при побудові прогнозів, які надмірно, нереалістично сприятливі для Кремля”.
“Росія продовжує продавати нафту і газ за рекордними цінами, наповнюючи свій військовий бюджет, який у неї вже був до війни. Тому у нас склалася унікальна ситуація, коли здається, що Росія не особливо страждає на санкції, – розповіла Марія Шагіна в інтерв’ю DW. – Однак на мікроекономічному рівні все виглядає зовсім інакше, особливо в автомобільній промисловості та авіації. Там можна спостерігати зниження на 80-90 відсотків. Росія має змінити свою економічну модель, тому що вона більше не має доступу до західних фінансових джерел і ринків”, каже Шагіна.
Російська економіка страждає сильніше за західну
Джуліан Хінц з Кільського університету світової економіки твердо переконаний, що думка, що Захід більше страждає від своїх санкційних заходів, ніж Росія, помилкова. Пропаговане в російських ЗМІ імпортозаміщення – дуже складний процес, оскільки російська промисловість дуже потребує і західної сировини, і технологій, розповів він DW.
Також складно, вважає економіст, знайти нових покупців для нафти і газу, які більше не поставляються до Європи чи США: “Чесно кажучи, пропаганда видає бажане за дійсне, тому що трубопроводів, наприклад, немає. Є кілька трубопроводів до Китаю, але це можливо, десять відсотків потужностей, які використовувалися для експорту до Європи”. За словами Хінця, санкції дадуть повний ефект у довгостроковій перспективі.
Що далі чекає на російську економіку?
Автори Єльського дослідження заявили, що у Росії не має шляху виходу з “економічної прірви” за умови, що західні союзники збережуть єдність щодо санкцій. “Поразницькі заголовки, які стверджують, що російська економіка приходить у норму, просто не відповідають дійсності – факти такі, що за будь-якими показниками та на будь-якому рівні російська економіка буксує, і зараз не час зупинятися”, – йдеться у дослідженні.
“Наслідки санкцій тільки починають проявлятися: проблеми з ланцюжками постачань посилюються, а попит швидко падає. У довгостроковій перспективі економіка Росії стане більш примітивною, оскільки вона частково відокремиться від міжнародної торгівлі”, – йдеться у доповіді Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки.
Санкції рідко призводять до іншої політики
Відповідь на інше запитання – чи змінять економічні санкції політичну волю авторитарного режиму в Росії – залишається відкритою. Збитки, завдані економіці, навряд чи вражають Володимира Путіна, заявив в інтерв’ю медіакомпанії Deutschlandfunk Александер Ліпман, керівник Інституту східноєвропейських досліджень Вільного університету Берліна. “У будь-якому разі санкції нічого не змінять протягом тижнів або місяців. Необхідно також бути чесними – переважно санкції не вплинули на поведінку держав, які зазнали обмежень”, – каже Ліпман.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
