ЄС поставив собі за мету, починаючи з наступного тижня, зменшити споживання газу на 15 відсотків. Таке рішення ухвалили міністри енергетики на екстреному засіданні в Брюсселі. Заощаджений газ накопичуватимуть у підземних сховищах газу в країнах Євросоюзу, аби мати достатньо запасів взимку. “Ми заздалегідь зменшимо наше споживання. Таким чином, ми зможемо закрити майбутню різницю між пропозицією та споживанням”, – сказала комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон.
Країни-члени ЄС спершу мають заощаджувати газ на добровільній основі. Лише якщо досягти мети не вдасться і різницю між потребами та наявним газом не буде чим покрити, має бути оголошено надзвичайну ситуацію. Для цього рішення повинні підтримати більшість з 27 країн-членів ЄС. Лише тоді заощадження стане обов’язковим.
Аби не дати Росії далі шантажувати ЄС за допомогою газу, Єврокомісія у своїх розрахунках виходить із ситуації, що обсяги постачань від “Газпрому” дорівнюватимуть нулю, хоч газопроводом “Північний потік” з Росії до Німеччини досі прокачуються відносно невеликі обсяги газу. “Путін готовий застосовувати газ як зброю. Ми не маємо права гратися в цю небезпечну гру”, – каже міністр енергетики Австрії Леоноре Ґевесслер. Повністю відмовитися від російського газу планують завдяки скороченому на 15 відсотків споживанню газу у всьому ЄС, розширенню кола альтернативних постачальників, імпорту скрапленого природного газу (СПГ) через морські термінали та заміні газу в електроенергетиці на вугілля, нафту та атомну енергетику. Принаймні такі заходи передбачає екстрений план дій Єврокомісії, який більшістю підтримали країни-члени.
Польщі байдуже до газової солідарності
Утім, не всі країни ЄС пристали до газової солідарності, на якій постійно наголошувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Приміром, Угорщина проголосувала проти плану та взагалі більше не хоче експортувати енергоресурси до інших європейських сусідів. Будапешт уклав ексклюзивну газову угоду з Кремлем, що зовсім не сподобалося решті країн ЄС.
Натомість польський міністр енергетики Анна Москва виступила проти того, щоб ЄС, мовляв, щось нав’язував її країні та іншим: “Я думаю, що коли йдеться про енергобезпеку, то це передусім відповідальність урядів окремих країн. Якщо ми говоримо про солідарність, то маємо на увазі свободу вирішувати самим”. Вона наголошує на тому, що Польща вчасно позбавилася залежності від російського газу. Утім, Москва забула згадати, що і польські сховища були частково наповнені російським газом. Ці сховища зараз заповнені на 90 відсотків. На думку євродепутата від Німеччини Маркуса Фербера, це означає, що у випадку надзвичайної ситуації Польща повинна буде за принципом солідарності передавати газ Німеччині.
Деяким іншим країнам – Португалії, Іспанії, Мальті, Ірландії та Кіпру – вдалося досягти, аби для них зробили винятки. Вони не повинні досягати загальної мети і заощаджувати 15 відсотків від нинішнього споживання газу, адже вони або взагалі не з’єднані з європейською газовою мережею, або не купували російський газ. Винятки передбачені також для харчової промисловості. Франція наполягла на тому, аби газ можна було і надалі використовувати для виробництва електроенергії, якщо в іншому разі існує загроза відключення струму. Водночас на Німеччину дедалі більше тиснуть, аби вона продовжила термін експлуатації останніх трьох АЕС, які, згідно з планом, мають відключити взимку. Французькі дипломати кажуть, що це також, мовляв, допоможе зменшити навантаження на газові ТЕС.
“Сигнал на адресу ненависників ЄС”
Попри численні винятки з правил німецький міністр економіки та енергетики, віце-канцлер Роберт Габек схвалює компроміс, якого Євросоюзу вдалося досягнути лише за тиждень дискусії. “Загалом це розумний, хороший черговий крок. Він демонструє, що Європа єдина”, – сказав Габек у Брюсселі. Він назвав європейські домовленості “сильним сигналом на адресу всіх насмішників та ненависників ЄС”.
За словами міністра, Німеччина зможе заощадити навіть більше ніж 15 відсотків газу, про які було досягнуто домовленостей. Як саме відбуватиметься заощадження, кожна країна повинна буде визначити сама та ухвалити план дій на випадок екстреної ситуації. Приватні домогосподарства, промисловість, державні та комунальні установи – всі вони мають бути зобов’язані заощаджувати газ. Багато в чому допоможе дедалі вища ціна на газ, переконані європейські чиновники. Це означає, що споживати газ стане ще набагато дорожче, ніж зараз.
“Впевнений, що це не останній пакет (заходів – ред.) у газовій сфері, – сказав німецький міністр Габек. – Про що можна хвилюватися, так це про те, що існує стільки винятків і що все так довго рахуватимуть, поки криза вже мине”. Під питанням і те, як і хто має рахувати і контролювати заощаджений газ. Приміром, Габек каже, що Німеччина вже зараз використала майже на 15 відсотків менше газу, ніж минулого року. Австрійський міністр заявила про мінус 10 відсотків використаного газу в її країні. Натомість Єврокомісія виходить з того, що від початку року споживання газу в усіх 27 країнах ЄС скоротилося лише на п’ять відсотків, а цього, мовляв, недостатньо.
Ключова мета, крім того, за словами Єврокомісії, полягає в заповненні газосховищ. У Німеччині їх 23. 18 із них, за даними міністра економіки, вже достатньо заповнені. Натомість інші великі сховища, які до цього були в розпорядженні “Газпрому”, порожні. Габек обіцяє, що це зміниться. Водночас австрійський міністр енергетики Леоноре Ґевесслер повідомила, що одне із найбільших газосховищ – в Гайдаху поблизу Зальцбурга – було виведене з-під контролю “Газпрому” та підключено, крім німецької, також до австрійської газової мережі. За її словами, це вже давно було узгоджено з німецькою стороною.
Німеччина залишається транзитною країною для газу
Німеччина – важлива транзитна країна для природного газу в Європі та має нею залишатися, каже міністр економіки країни Габек: “Німеччина потребує газу, який прибуває з Норвегії, Нідерландів та – через термінали СПГ – з Бельгії. Але ми транспортуємо його далі. Ми розуміємо себе повною мірою як частину європейської солідарності та надалі транспортуватимемо газ іншим”. Та якщо в сусідніх країнах виникатиме дефіцит, юридично ніде не прописано, хто і кому повинен постачати газ і, можливо, відключати через це споживачів у власній країні. Центрального розподілу і, тим більше, квотування постачань газу на європейському газовому ринку немає.
Очільник Міжнародної енергетичної агенції Фатіх Біроль вважає, що ЄС має скоротити своє споживання газу щонайменше на 20, а не на 15 відсотків. “Якщо ми не вживатимемо серйозних заходів, ми можемо мати справу із великою кризою забезпечення газом”, – сказав Біроль німецькому новинному порталу ZDFheute. Він переконаний, що майбутня зима стане історичним тестом для Європи.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
