Євросоюз опинився перед цілою серією гострих проблем – від подолання наслідків пандемії коронавірусу і аж до загрози зіткнутися найближчої зими з нестачею енергоносіїв через скорочення Росією постачання газу. Які заходи вживає ЄС для подолання цих труднощів, – у DW.
Підвищення ЄЦБ ключової процентної ставки
Після багатьох років політики нульових процентних ставок Європейський центральний банк (ЄЦБ) 21 липня нарешті почав її міняти. Він збільшив ключову ставку з нуля до 0,5 відсотка. У майбутньому будуть нові підвищення. Чи буде цього достатньо для приборкання високої інфляції (8,6 відсотка у червні) у Єврозоні, більш ніж сумнівно. Тим більше, що важливі причини інфляції знаходяться поза контролем ЄС: ціни на енергоносії зросли через високий попит після пандемії, а також через санкції Заходу проти Росії, запроваджені після її вторгнення в Україну. Порушені ланцюги постачань у світовій торгівлі також призводять до зростання цін.
Крім того, підвищуючи процентну ставку, ЄЦБ стає на ризикований шлях. Згідно з економічною теорією, ціни зазвичай зростають у періоди буму, коли всі виробничі потужності повністю завантажені. Вищі відсоткові ставки у такій ситуації мають стримуючий ефект, оскільки вони роблять кредити дорожчими й тим самим уповільнюють економічну активність. Однак тепер країнам ЄС серйозно дошкуляє висока інфляція. Всі вони вийшли з пандемії ослабленими, в деяких випадках – з боргами, що сильно зросли. Тому подальше ослаблення економік, що й без того зазнають труднощів, за рахунок підвищення відсоткових ставок не позбавлене ризику.
Як пояснив в ефірі телеканалу ARD професор Марсель Фрацшер, глава Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні, підвищення ЄЦБ ключової процентної ставки ніяк не вплине на рівень інфляції у найближчі 12-18 місяців: “Зараз ми маємо “імпортовану” інфляцію”, яка спричинена війною Росії проти України та пандемією коронавірусу по всьому світу. Але (Європейський. – Ред.) центральний банк не може зупинити війну. Це означає, що ЄЦБ має підвищити відсоткову ставку, щоб дати чіткий сигнал, стримати інфляційні очікування. Але змінити щось в інфляції, з якою ми зараз зіткнулися, він не може”.
У коментарі щодо можливості більш суттєвого підвищення ЄЦБ ключової процентної ставки за прикладом Федеральної резервної системи США Фрацшер зазначив, що ситуація в Європі кардинально відрізняється від американської: “У американців була величезна програма стимулюючих заходів під час пандемії, вони набагато сильніше економічно відновилися”.
“Правильно, що американці швидше і жорсткіше піднімають ставку”, – каже експерт і додає, що ЄЦБ також повинен буде піти цим шляхом. “Але ми в Європі перебуваємо в набагато важчому економічному становищі. У багатьох країнах ще досить високе безробіття, люди шукають роботу. Якщо ЄЦБ зараз надто швидко підніме ставку, він задушить це відновлення (економіки після пандемії. – Ред.), а разом із цим буде зростати безробіття, зокрема тут, у Німеччині (…). Звичайно, погано, коли інфляція знаходиться на високому рівні, але, зрозуміло, ще гірше, коли люди втрачають роботу”, – підсумував він.
Новий інструмент для боротьби з кризою: TPI
Із закінченням політики нульових відсоткових ставок повертається і примара, яка десять років тому завела Єврозону на межу краху: дуже різні кредитні умови для держав-членів ЄС. Усі вони позичають гроші на фінансових ринках, випускаючи держоблігації. Чим вища довіра інвесторів до кредитоспроможності країни, тим нижчі відсотки, які ця країна має виплачувати за облігаціями.
І навпаки: кредитори “карають” держави з великими держборгами та слабкою економікою, купуючи їхні облігації під вищий відсоток. Ця різниця, яка називається на професійному жаргоні “спред”, зараз знову збільшується. Наприклад, Італія торік, випускаючи десятирічні держоблігації, мала платити за ними кредиторам на 1,21 процентного пункту більше, ніж Німеччина за свої цінні папери. За цей час спред майже подвоївся, досягнувши 2,26 відсоткового пункту. Отже, країни ЄС із високою заборгованістю, такі як Італія, можуть опинитися у скрутному становищі, оскільки вищі витрати на обслуговування їхніх держоблігацій залишають політикам мало простору для маневру.
Щоб запобігти повторенню кризи в Єврозоні, ЄЦБ створив новий інструмент. За допомогою програми купівлі держоблігацій TPI (Transmission Protection Instrument) він має намір позичати гроші саме тим країнам, яким фінансові ринки особливо мало довіряють. TPI покликаний надіслати сигнал спекулянтам: не ставте на розвал валютного союзу, тут ви можете лише програти. Зворотний бік нового інструменту: ЄЦБ заборонено займатися прямим держфінансуванням. Таким чином, можна передбачити затяжні суперечки в судах щодо перевищення ЄЦБ його повноважень.
Надзвичайний план Єврокомісії у сфері енергетики
Зростання цін на газ спонукало Єврокомісію підготувати проект надзвичайного енергетичного плану, який вона презентувала 20 липня. План передбачає скорочення споживання газу в ЄС цієї зими на 15 відсотків.
Якщо цей обсяг блакитного палива не буде заощаджено на добровільній основі, Єврокомісія хоче оголосити режим “тривоги в ЄС” та змусити країни-члени Євросоюзу заощаджувати. У такому разі певні сектори економіки отримуватимуть менше газу. Також планується фінансове стимулювання компаній, що перейдуть на інші джерела енергії.
Однак, щоб надзвичайний план Єврокомісії під назвою “Економія газу заради безпечної зими” набув чинності, він має бути затверджений країнами-членами Євросоюзу. Іспанія та Португалія уже відкинули його як “неприйнятний”. Тож і тут варто очікувати розбіжностей.
Підтримка громадян державою
Багато країн ЄС розробили пакети заходів для полегшення тягаря для своїх громадян в умовах зростання інфляції та високих цін на енергоносії – у тому числі, щоб дещо пом’якшити обурення виборців. Ці заходи варіюються від податкових пільг, фіксованих знижок на рахунки за електроенергію і прямих грошових виплат до придбання державою частки в підприємствах, що зазнають труднощів, як-от з німецькою енергетичною компанією Uniper.
Обсяг пакетів допомоги від держави до держави значно відрізняється. Поєднує їх тільки те, що вони обтяжують бюджети держав і ще більше збільшують борги. Все це накладається на борги, які країни ЄС нагромадили за часів пандемії COVID-19. За ситуацією пильно стежать на фінансових ринках – і це може призвести до зростання вищезгаданих спредів.
Щоб упоратися з величезним фінансовим навантаженням, що виникло під час пандемії COVID-19, у 2020 році ЄС створив фонд відновлення економіки. Завдяки обсягу в 750 мільярдів євро він став найбільшим пакетом допомоги в історії Євросоюзу. Ці кошти покликані допомогти країнам пережити економічний спад, пов’язаний з пандемією, і водночас забезпечити інвестиціям, щоб зробити їхню економіку більш екологічно чистою та передовою у сфері цифрових технологій.
Як і багато інших антикризових заходів у ЄС, створення фонду відновлення надсилає різноспрямовані сигнали. З одного боку, він має продемонструвати єдність і силу Євросоюзу. З цією метою країни-члени ЄС вперше взяли на себе зобов’язання щодо загального боргу. З іншого боку, суперечки під час переговорів показали, наскільки великою є різниця між країнами ЄС. Гострі дискусії та компроміси, ймовірно, супроводжуватимуть Євросоюз і в майбутньому.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
