Європейський Центробанк уперше за 11 років підвищив ключові ставки – одразу на 50 базисних пунктів. Регулятор у такий спосіб боротиметься з рекордною інфляцією, рівень якої становив у червні 8,6 відсотка, при тому що цільовий показник ЄЦБ – не більше двох відсотків.
Раніше ЄЦБ довго утримувався від збільшення ставок через боргову кризу в зоні євро, низьку інфляцію і пандемію, що пригнічувала економіку. Подальші темпи посилення політики ЄЦБ залежатимуть від економіки в зоні євро. Кореспондент.net розповідає подробиці.
ЄЦБ опинився у непростій ситуації
Європейський центральний банк за підсумками липневого засідання підвищив учора усі три ключові ставки одразу на 0,5 процентного пункту. За кредитами – з нульового рівня до 0,5 відсотка, за депозитами – з мінус 0,5 відсотка до нуля, за маржинальними кредитами – з 0,25 відсотка до 0,75 відсотка.
Підвищення, яке стало першим з 2011 року, ґрунтується на оновленій оцінці інфляційних ризиків Радою керуючих, зазначили в ЄЦБ. Рішення сприятиме поверненню інфляції до цільового показника у два відсотки у середньостроковій перспективі. Зазначимо, що за підсумками попереднього засідання регулятор повідомляв про плани підняти ставки на 0,25 відсотка.
Глава ЄЦБ Крістін Лагард при цьому констатувала й уповільнення економічного зростання єврозони, у тому числі через високі ціни, які позначаються на споживчому попиті, а також через вплив війни Росії проти України та обмеження у постачаннях. Ключовою причиною зростання цін залишається вартість енергоресурсів, зауважила Лагард.
“Інфляція залишається небажано високою і, як очікується, протягом деякого часу залишиться вищим за наш цільовий показник. Останні дані свідчать про уповільнення темпів зростання в другій половині року і далі. Водночас це уповільнення пом’якшується низкою факторів”, – сказала вона.
На початку липня Євростат опублікував звіт про максимальну за всю історію річної інфляції в єврозоні минулого місяця – 8,6 відсотка.
На тлі введеної на початку червня часткової заборони на постачання російської нафти найбільше зросли ціни на енергію (42 відсотки порівняно з 39 відсотками у травні), а також на продукти, алкоголь та тютюнові вироби (8,9 проти 7,5 відсотка у травні ).
Найвища інфляція зафіксована в Естонії (22 відсотки), Литві (20,5 відсотки) та Латвії (19 відсотків). При цьому у Німеччині зростання цін сповільнилося (8,2 відсотка порівняно з 8,7 відсотка у травні).
Проте рецесії в зоні євро у банку не чекають – базовий прогноз не передбачає цього ні цього, ні наступного року, зазначила Лагард.
Новий інструмент ЄЦБ під назвою Механізм трансмісійного захисту має скоротити розбіжність вартості запозичень для різних держав єврозони. Обсяги викупу облігацій у рамках цього механізму залежатимуть від “серйозності ризиків”. У ЄЦБ зазначили, що це має дозволити приборкати інфляцію у середньостроковій перспективі.
“У міру того, як ми нормалізуємо грошово-кредитну політику, механізм трансмісійного захисту забезпечить ефективну передачу нашої монетарної політики у всі країни єврозони. Єдність нашої політики є умовою для того, щоб ЄЦБ зміг виконати своє завдання зі стабілізації цін”, – сказала Лагард.
Механізм повинен гарантувати, що нормалізація політики пройде гладко у всіх країнах валютного блоку – активувати його планується у разі “необґрунтованої та невпорядкованої” динаміки на ринках. Розмір інтервенцій залежатиме від того, наскільки серйозним виявиться ризик – програмою не встановлені будь-які ліміти за можливими обсягами викупу облігацій.
Також ЄЦБ продовжить впливати на ринок через реінвестування доходів, отриманих від погашення облігацій у рамках двох програм кількісного пом’якшення – основної та антикризової, запущеної на початку пандемії. Викуп активів у рамках першої програми завершився у червні, у рамках другої – наприкінці березня.
Різке збільшення різниці у прибутковості держпаперів спостерігалося під час боргової кризи. Тоді покупці боргу “периферійних” країн – зокрема, таких як Греція та Португалія – вимагали значно вищої прибутковості, ніж у німецькому боргу. Ставки зростали й у бондах великих економік – Іспанії та Італії.
Цього року на тлі підвищення ставок у США, а також посилення страхів перед ризиками на світових ринках необхідна прибутковість по європейських держоблігаціях почала зростати знову – наприклад, за десятирічними грецькими паперами вона зросла з початку року з 1,3 до 4,6 відсотка на піку у червні, зараз показник перевищує 3,5 відсотка.
При цьому у вересні очікується нове підвищення ключових ставок. Але подальші кроки залежатимуть від реальних фінансово-економічних даних єврозони, наголосила голова ЄЦБ.
Гертруд Трауд, головний економіст німецького банку HELABA вважає, що ЄЦБ відреагував надто пізно. На тлі історично високого рівня інфляції у єврозоні вона називає ситуацію критичною. “У всьому світі центробанки вже підвищили ставки”, – цитує експерта DW.
Підвищення ставки ЄЦБ є сигналом, що європейський регулятор готовий дотримуватись наміченої для себе мети щодо утримання інфляції на рівні двох відсотків та забезпечення стабільності євро.
Нормалізувати грошову політику, за словами головного економіста інвестиційної компанії Blackrock Мартіна Люка, означає триматися на “збалансованій” процентній ставці, при якій економіка прискорюватиметься, а не сповільнюватиметься. Який цей збалансований рівень у зоні євро зараз, визначити складно, додає експерт.
Крім того, ЄЦБ може опинитися під тиском ще й через розрив, що збільшується, в рівнях відсоткових ставок у Європі та США.
Після того, як в Америці в липні темпи інфляції досягли 9,1 відсотка, Федеральна резервна система США, як очікується, може підняти свою ключову ставку з нинішнього рівня 1,5-1,75 відсотка ще на 75 базисних пунктів. Це чинить додатковий тиск на курс євро, який минулого тижня вже знизився до паритету до долара.
Крім того, урядова криза в Італії, на яку пильно дивляться фінансові ринки, посилює ситуацію. Якщо новий уряд очолять євроскептики, то це швидше за все призведе до сильної турбулентності на ринку держоблігацій у єврозоні, вважає Едгар Уолк, головний економіст банку Metzler.
