Ціна нафти європейського еталонного сорту Brent впала нижче від знакової позначки в 100 доларів. Це відбулося 13 липня одразу після того, як із Вашингтона надійшло повідомлення, що рівень інфляції у Сполучених Штатах досяг 9,1%. Експерти не очікували такого високого показника.
Якщо врахувати, що ще 30 червня барель Brent коштував 116 доларів, а в перший тиждень березня на тлі початку широкомасштабної війни Росії проти України ціна злітала до 130 доларів, то вимальовується досить очевидний низхідний тренд. Іншими словами, головний на планеті енергоносій дешевшає. Принаймні зараз.
Котирування Brent вже тиждень коливаються навколо стодоларової позначки, і 13 липня вони вже втретє пробили її вниз (до цього 6 і 12 липня), що підвищує ймовірність подальшого зниження. Хоча б тому, що це може стати сигналом для спекулянтів посилити гру на зниження.
Звичайно, зовсім не відкидається, що нинішнє зниження виявиться лише тимчасовим явищем і котирування нафти знову підуть вгору. Так, на початку липня чималий резонанс у ЗМІ викликав прогноз американського банку J.P.Morgan Chase.
Його експерти підрахували, що ціна бареля Brent може злетіти до 190 доларів, а в найгіршому сценарії навіть до 380 доларів, якщо Москва у відповідь на спробу Заходу запровадити граничну ціну на російську нафту різко скоротить її експорт.
Втім, буквально наступного дня інший іменитий американський банк, Citigroup, виступив із зовсім іншим прогнозом: у разі глобальної рецесії ціна нафти може впасти до 65 доларів на кінець цього року і до 45 доларів наприкінці наступного.
Причому це відбудеться, наголошується у дослідженні аналітиків банку, навіть в умовах європейського ембарго на російську нафту, яке скоріше сприятиме зростанню цін.
На сировинному ринку бояться рецесії через боротьбу з інфляцією
Ключове слово тут – глобальна рецесія. На сировинних ринках посилюються побоювання нової світової економічної кризи. Саме ці страхи, на думку різних західних фахівців і ЗМІ, стали зараз головною причиною зниження цін – причому не тільки на нафту, а й, наприклад, на мідь.
Котирування цього кольорового металу, що широко використовується в численних виробництвах, а тому вважається дуже точним індикатором стану економічної кон’юнктури, впали 13 липня до найнижчого рівня за півтора роки.
Парадоксальна, на перший погляд, ситуація, коли на фондових і сировинних ринках одночасно побоюються як бурхливого зростання цін, так і рішучих заходів, що вживаються проти нього.
Якщо коротко: надмірна дорожнеча енергоносіїв, особливо нафти і таких нафтопродуктів, як бензин, дизель, гас зазвичай веде до сплеску інфляції, для боротьби з нею центральним банкам доводиться різко підвищувати свої базові ставки, це веде до подорожчання кредитів у комерційних банках, в результаті бізнес скорочує виробництво, а населення – споживання, і відбувається уповільнення економічного зростання, яке може спричинити спад, рецесію.
Якщо дуже коротко: прагнучи задушити інфляцію, центральні банки ризикують задушити кон’юнктуру.
Нове різке підвищення ставки ФРС позначиться і на Європі
Саме такий розвиток подій і турбує зараз ринки. Інвестори побоюються, що на найвищу за останні чотири десятиліття інфляцію Федеральній резервній системі США (ФРС) доведеться відповісти найжорсткішими за останні три десятиліття заходами. Звідси й така бурхлива реакція на публікацію 13 липня даних про американську інфляцію.
Адже тепер дедалі ймовірнішим стає сценарій, за якого керівництво ФРС на своєму черговому засіданні 26 та 27 липня знову підніме ставку одразу на 0,75 процентного пункту, як воно вже зробило 15 червня, а до цього не робило з 1994 року.
Є серйозні побоювання, що після такого радикального заходу найбільша у світі американська економіка скотиться в рецесію, оскільки кредитні кошти для багатьох учасників господарської діяльності та споживачів виявляться непосильно дорогими.
Якщо в США вибухне криза, це прискорить гальмування в Німеччині, для якої Сполучені Штати – головний експортний ринок (якщо не рахувати в цілому країни Європейського Союзу). А якщо в рецесію впаде найбільша в Європі німецька економіка, то решті членів ЄС важко уникнути спаду.
У свою чергу, в умовах спаду падає споживання нафти, тим більше що девальвація європейської валюти до курсу 1:1 до американської (багато в чому результат політики ФРС) автоматично веде до подорожчання енергоносія, що продається за долари, для європейських споживачів. І відповідно до зниження попиту на нього.
Зупинка Північного потоку посилює ймовірність рецесії в ЄС
У зв’язку з цим дуже показово, що зупинка з 11 липня поставок російського газу по Північному потоку через десятиденні планові профілактичні роботи на цьому газопроводі призвела не до зростання, а до зниження нафтових цін, хоча в умовах нестачі газу чимало промислових споживачів прагнуть перейти на інші енергоносії, насамперед на нафту.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
