Повномасштабне вторгнення Росії нищить не лише мирне життя, міста й села. Ця війна вже знищила приблизно половину ринку праці в Україні, свідчать опитування серед найманих працівників та самозайнятих. За оцінками фахівців, найбільше потерпіли наймані працівники, а також малий та середній бізнес. Перспективи перекваліфікації наразі непевні, а збільшення робочих місць очікується лише в кількох галузях.
Старший економіст київського Центру економічної стратегії Олександра Коломієць у розмові з DW пояснила, що офіційна статистика, за якою кількість безробітних зросла принаймні на півмільйона у порівнянні з торішніми даними, не враховує тих, хто вимушено припинив підприємницьку діяльність, але ще не реєструвався безробітним. Наймані працівники також не входять до цієї статистики, якщо формально їх не звільнили, а лише відправили у неоплачувані відпустки.
У столиці, за даними, наданими на запит DW Київським міським центром зайнятості, статус безробітних від початку війни отримали 9,1 тисяч осіб. Щодня в районних філіях Центру реєструється близько 270 безробітних. Однак кількість потерпілих від скорочення ділової активності та безробіття в Україні, за опитуванням кадрового порталу grc.ua, сягають 52-х відсотків. Саме стільки респондентів стверджують, що їм або платять мінімальну зарплату, або скоротили її до 30 і більше відсотків чи взагалі не впевнені в отриманні будь-якої оплати від своїх роботодавців. Керівниця експертно-аналітичного центру цього порталу Руслана Березівська підрахувала, що “кожен другий українець або втратив роботу, або залишився частково чи повністю без свого щомісячного доходу”.
Для великого бізнесу ситуація змінилася не так драматично, свідчать результати опитування Європейської бізнес асоціації (ЄБА). На сотий день від початку війни відновили свою роботу вже 47 відсотків великих підприємств, які є членами цієї асоціації. А решта працює з певними обмеженнями або частково. Натомість малий бізнес через воєнні дії почувається затиснутим між мінімально можливим збутом своєї продукції та скороченням попиту. Підприємці часто змушені зупиняти діяльність через відсутність рентабельності. Руслана Березівська стверджує, що таких майже половина серед тих підприємств, які припинили свою роботу.
Можливості перекваліфікації
56-річна киянка Тетяна розповіла, що шукала роботу ще до 24 лютого і лише час від часу мала тимчасовий заробіток. “В перші тижні, коли війна зачепила Київ, я встигла попрацювати продавщицею випічки та напівфабрикатів в кіосках власника однієї пекарні. Але щойно в столицю стали повертатися його постійні працівниці, я знову втратила роботу”, – розповіла Тетяна. Тепер вона шукає бодай тимчасову роботу у відкритих на теплий сезон літніх розважально-відпочинкових точках. Але поки що їй трапилася лише пропозиція працювати в кіоску з реалізації цигарок та легких алкогольних напоїв, продаж яких “суперечить її переконанням”.
28-літня киянка Дар’я Григоренко – засновниця і власниця невеликої бухгалтерської компанії, нині бере онлайн-уроки англійської мови та ІТ-менеджменту, бо хоче змінити професію. “Спочатку епідемія коронавірусу, потім війна – все це негативно вплинуло на наших клієнтів і роботу компанії. Все це збіглося в часі з народженням в мене дитини і я відчула, що не можу дати компанії те, що їй необхідно для розвитку. Тому зараз вирішила змінити свій фах і перейти в ІТ-сферу”, – розповіла вона у розмові з DW.
Але Олександра Коломієць вважає, що перекваліфікація поки не набуває масового характеру. “Здебільшого, люди не прагнуть перекваліфікації, бо не впевнені, що новий фах буде більш затребуваним через загальний спад виробництва. До того ж, у нас переважно немолода робоча сила і вкладати сили, час і гроші, щоби знову стати “молодим” недосвідченим фахівцем для людей 45-50 років не має великого сенсу”, – сказала експертка DW.
Кому найбільше пощастить знайти роботу
За даними кадрового порталу grc.ua, у травні найбільше вакансій відкрилося у сфері продажів – 18,6 відсотка, а також в ІТ, інтернет- і телекомунікаціях – 13,5 відсотків. З великим відривом від цих галузей пропонуються також вакансії у сфері транспорту, для робітничого персоналу, будівельників і медиків. Але найскладніше знайти роботу, згідно з цими даними, юристам, страхувальникам, працівникам сфери обслуговування, охоронцям, освітянам і науковцям.
Понад третина всіх вакансій припадає на київських роботодавців, але й конкуренція на одне робоче місце в столиці залишається найвищою по Україні. Як повідомив Київський міський центр зайнятості, на одне робоче місце в столиці претендує 10 осіб, тоді як торік у цей час було лише дві особи. Це пояснюється тим, що більшість підприємств та організацій не мають можливості платити працівникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам теж пропонують менші, ніж до війни, зарплати.
За рівнем зарплат лідером також є Київ. Тут у середньому пропонують 29 200 гривень щомісячної платні. Та майже у всіх професійних сферах триває її зниження. За винятком кількох професійних сфер – забезпечення базових потреб громадян, електроенергія та опалення, логістика, державна медицина, комунальна сфера та IT-сектор – загальне падіння середньої зарплати у травні в державі, згідно з оцінками, становило від 9 до 58 відсотків.
Перспективи відновлення
За прогнозами інвестиційної компанії Dragon Capital, якщо війна триватиме до кінця року, то варто очікувати спаду економіки України на 30 відсотків. Більш оптимістичний сценарій, за яким війна закінчиться раніше, а українські морські порти буть розблокованими, передбачає менший спад, повідомив голова Dragon Capital Томаш Фіала. Він не виключив відновлення роботи великих промислових компаній, повернення вимушених переселенців та їхнього пристосування до нових реалій, а також швидших темпів економічного пожвавлення й відкриття нових вакансій.
Голова концерну Укроборонпром Юрій Гусєв заявив, що військово-промисловий комплекс України створив нові робочі місця ще під час особливо гарячої фази російської збройної агресії. “Перші місяці після 24 лютого наші підприємства працювали 24 години по сім днів на тиждень, щоби забезпечити потреби армії, ми найняли більше тисячі людей, щоби забезпечити такі темпи виробництва”, – сказав Гусєв і спрогнозував, що оборонна індустрія і надалі буде ключовою галуззю.
Оборонний комплекс України ще довго потребуватиме великої кількості нових кваліфікованих працівників, поділяє цей прогноз Олександра Коломієць. До того ж, на її думку, вже зараз є чимало охочих стати до лав армії і отримувати там гарантовану платню. Серед таких також багато осіб, що не можуть знайти собі іншу роботу. Іншими перспективними в подальшому сферами експерт вважає будівельні спеціальності, а також роботу в сфері благоустрою.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
