Хоча ЄС запровадив щодо Росії величезну кількість санкцій за її війну проти України, економічний ефект більшості з них потребує часу. Швидко підірвати можливість РФ фінансувати війну практично неможливо без обмежень на імпорт російських нафти та газу.
Це розуміють у Брюсселі, тому в Єврокомісії й кажуть, що працюють над включенням нафти до шостого пакета санкцій. Його можуть запропонувати вже в останній тиждень квітня. Йдеться поки лише про нафту, адже Євросоюзу замістити її легше, ніж газ. Відкритим залишається й питання, чи буде ембарго повним, чи йтиметься лише про окремі категорії нафти та нафтопродуктів. Є імовірність, що спершу його поширять лише на певний спосіб транспортування, а саме танкери.
Головна причина того, що ембарго нафти формально досі не запропонували, – відсутність консенсусу. Оскільки для санкцій потрібна одностайність, то Єврокомісія не вноситиме пропозицій, які не знайдуть підтримки. Досі ж передусім Німеччина та Угорщина не погоджувалися на ембарго, говорячи, що санкції не повинні зашкодити Європі більше, ніж Росії. В уряді ФРН хочуть відмовитися від нафти з РФ, але додають, що цілком це можливо зробити до кінця року.
Доходи Росії від нафти більші, ніж від газу
Хоча до російського газу завжди прикуто більше уваги, нафта грає важливішу роль у доходах Москви. За даними Євростату, минулого року ЄС імпортував з Росії сирої нафти та нафтопродуктів на 71 мільярд євро, а газу – на 18 мільярдів. Цифри коливаються, але й у попередні роки нафта давала РФ приблизно вдвічі більше європейських грошей, аніж газ.
Щоправда, експерти зазначають, що з огляду на зміну цін, газ почав грати більшу роль. “Доходи (Росії. – Ред.) від газу цього року можуть наблизитися до доходів від нафти”, – зазначає експерт з енергетики брюссельського аналітичного центру CEPS Крістіан Еґенгофер.
Інший брюссельський аналітичний центр Bruegel оцінює, що ЄС щодня платить Росії 700 мільйонів доларів за нафту та нафтопродукти та 400 мільйонів – за газ. “Це є важливим джерелом доходів для російської держави та дозволяє Кремлю фінансувати війну”, – додає директор Bruegel Ґунтрам Вольфф.
Усі досі запроваджені торговельні санкції покривають лише до 19 відсотків імпорту Євросоюзу з РФ – цього рівня досягнуть, коли у серпні остаточно запрацює вугільне ембарго. Для порівняння, частка нафти, нафтопродуктів і газу останніми роками коливалася у межах 50-60 відсотків від усього імпорту з Росії до ЄС.
Чому російську нафту легше замінити, ніж газ
Росія є головним постачальником викопних енергоносіїв до Євросоюзу. Коли йдеться про газ, то частка РФ роками перевищувала 40 відсотків усього імпорту, хоча вона й знизилася у кінці минулого та на початку цього року. У нафті значення Росії менше – близько 25 відсотків. А ось для РФ ринок Євросоюзу є ключовим – туди йде більше половини її нафтового експорту.
ЄС отримує близько трьох чвертей газу трубопроводами. Коли ж ідеться про нафту, то більше 90 відсотків її поставок надходять танкерами. Росію та ЄС з’єднує нафтопровід “Дружба”, але близько двох третин “чорного золота” надходить морським шляхом – передусім з портів у Приморську та Усть-Лузі до Північної Європи, та з Новоросійська – до Південної Європи.
Термінали для скрапленого газу та трубопроводи з інших країн дозволять замістити цього року лише дещо більше третини російського газу з альтернативних джерел. Російську нафту замінити суттєво легше – її транспорт може бути проблемою хіба що коли йдеться про окремі регіони.
Як і ЄС, Росія так само стикнеться з проблемою транспорту. Вона фізично не зможе поставити до Азії весь газ, який вона продає у ЄС, каже експерт з енергетики Bruegel Сімоне Тальяпьєтра в інтерв’ю DW. Для нафти знайти альтернативних покупців легше, але і там, за його словами, у Росії будуть труднощі – як через недостатню інфраструктуру, так і через те, що зараз багато покупців не хочуть мати справу з енергоносіями з РФ.
ЄС не варто тягнути довго
Мюнхенський інститут економіки ifo застерігає при цьому, що чим довше ЄС тягне із запровадженням нафтового ембарго, тим більше РФ матиме часу для пошуку інших покупців.
Інша перепона – це марка нафти. Адже низка нафтопереробних заводів пристосована до російської Urals, яка є важчою та містить більше сірки, ніж сорти Brent або WTI. Лондонське цінове агентство Argus пояснило, що до Urals є кілька альтернативних сортів – з Північного моря та з Іраку, але застерігає, що їх не вистачить, аби повністю перекрити російські поставки у разі повного ембарго.
І тому Тальяпьєтра говорить, що одного заміщення недостатньо, аби компенсувати відмову від російських енергоносіїв. “Нам потрібно буде працювати над попитом. Зараз дуже важливо знизити наше споживання нафти та газу, й у цьому кожен з нас може зіграти роль”, – наголошує він і закликає знижувати температуру опалення взимку, менше використовувати кондиціонери влітку та користуватися громадським транспортом замість авто. Досі ж уряди країн ЄС були радше стриманими у закликах до своїх громадян споживати менше, критикує Тальяпьєтра.
Російська нафта вже продається зі знижкою
Після початку війни деякі покупці почали відмовлятися від російської нафти. Через це РФ довелося надавати знижку на своє “чорне золото”. У підсумку розрив між цінами на європейську та російську нафту з 20-х чисел лютого постійно зростав. Станом на 22 квітня Brent з Північного моря торгувалася по 107 доларів за барель, а Urals – по 71 долар.
Якщо ЄС запровадить ембарго на російську нафту, то Еґенгофер очікує двох негайних наслідків: “На глобальному рівні буде вища ціна на нафту, і водночас російський дисконт також зросте. У підсумку це може не мати значення (для доходів Росії. – Ред.)”. Чи виявиться після цього барель російської нафти дорожчим або дешевшим, ніж зараз, експерт не береться прогнозувати.
У Єврокомісії це розуміють. Її президент Урсула фон дер Ляєн назвала “зменшення доходів Путіна” головною ціллю. Вона хоче уникнути ситуації, коли б Росія на інших ринках отримала більше грошей за свою нафту, ніж у ЄС. “Тому ми розробляємо розумні механізми, щоб у наступному кроці до санкцій можна було долучити й нафту”, – заявила фон дер Ляєн в інтерв’ю газеті Bild.
Альтернативи повному ембарго на нафту з Росії
Експерти називають дві альтернативи повному ембарго. Ідеться про встановлення порогу ціни на російські нафту та газ або ж про запровадження високих мит на них. Першу ідею активно відстоює прем’єр Італії Маріо Драгі.
Тальяпьєтра вважає обидві ідеї кращими за повне ембарго: “Це дозволить скоротити той великий потік грошей, який щодня йде з ЄС до Росії за імпорт нафти та газу, але водночас і мінімізує економічні наслідки для європейських країн”. Експерт запевняє, що ні поріг, ні мито не суперечать чинним контрактам. А якщо Путін у відповідь вирішить припинити поставки нафти чи газу – це буде його політичне рішення, яке він і так може ухвалити будь-якої миті, додає Тальяпьєтра.
А ось Еґенгофер переконаний, що для справжнього ефекту недостатньо просто платити менше Росії або ж запровадити ембарго лише на нафту чи лише на газ. “Якщо ціль – зупинити війну, позбавивши Росію дуже важливих доходів, то єдина відповідь – це зупинити газ і нафту одночасно”.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
