Через рекордну дорожнечу газу на європейських ринках більшість українських промислових підприємств зазнає збитків і планує скорочувати, а то й взагалі припиняти виробництво. Уряд України зафіксував ціну на газ для населення, а також підписав меморандум щодо сталого проходження опалювального сезону і фіксованої ціни газу для обігріву бюджетних установ та теплокомуненерго. Але жодних стабілізаційних заходів для промисловості не планується, стверджують керівники підприємств.
Загроза промислового колапсу
Федерація роботодавців України (ФРУ) днями оприлюднила опитування 100 українських компаній-споживачів природного газу, що працюють у 20 галузях промисловості. Згідно з його результатами, вже у жовтні через ціну на газ збитковими стане 91 відсоток опитаних компаній, а в листопаді кількість може сягнути 96 відсотків. Автори опитування зазначають, що ці підприємства ще упродовж січня-липня були прибутковими.
Причиною негативних прогнозів опитані називають подорожчання газу для промислових споживачів, ціна якого на початку жовтня сягнула 56 тисяч гривень гривень за тисячу кубометрів, що майже усемеро більше, ніж ціна січня 2021 року. “Такий рівень цін є вбивчим для української промисловості”, стверджується у дослідженні ФРУ.
Згідно з тим же опитуванням, майже половина респондентів планують зупинити виробництво або зменшити його обсяги, якщо ціна газу залишиться на нинішньому рівні або зросте далі. Крім того, 90 відсотків опитаних підприємств не мають технологічної можливості заміни природного газу на інші енергоресурси та плану дій у разі припинення його постачання. Криза може сягнути піку в енергомістких галузях, що мають найбільшу частку енергоресурсів у собівартості продукції: хімічна, скляна, керамічна галузі та сільгосппереробка. Виробники також можуть втратити європейські ринки збуту своєї продукції, застерігають оглядачі.
Заходи з подолання кризи
Часткова чи повна зупинка підприємств через дорожнечу газу загрожує зменшенням відрахувань до державного та місцевих бюджетів, невиплатою зарплатні працівникам, а якщо підприємства таки будуть працювати, їхня продукція значно подорожчає. Такі кризові наслідки у разі невтручання уряду прогнозує генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.
На його думку, уряд України мав би негайно оголосити надзвичайний стан на ринку енергоносіїв, відповідно до шостої статті закону про ринок газу, а також запровадити цілий комплекс заходів з підтримки промисловості. “Ми розуміємо необхідність підтримки населення і комунальної сфери, але якщо працівники залишаться без зарплатні, державі доведеться збільшувати субсидії і дотації та інші соціальні виплати”, – сказав Іллічов у коментарі DW.
Цей комплекс заходів, каже Іллічов, передбачає створення антикризового штабу, складення та оприлюднення реального енергобалансу держави, який дозволить підприємцям ухвалювати рішення щодо можливості переходу на альтернативні види енергії, запровадження механізмів підтримки товаровиробників на час енергетичної кризи, зокрема, шляхом надання їм антикризових кредитів та зменшення податків, а також підтримку експортерів зміною курсової політики національної грошової одиниці. “Наслідки енергокризи промисловості ніхто навіть не прораховує. Але держава має для себе зрозуміти, що вигідніше: підтримати підприємства до весни і зберегти робочі місця, чи витрачати ще більше коштів на допомогу безробітним?”, – запитує Іллічов.
Найбільших збитків можуть зазнати державні підприємства, які обмежені в ресурсах для ринкового маневру, переконаний кандидат економічних наук, експерт київського Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. За приклад він навів нещодавню зупинку виробництва на Одеському припортовому заводі, який виробляє мінеральні добрива. Але зниження промислового виробництва спостерігається і серед приватних підприємств, власники яких схильні до нещадної експлуатації наявного ресурсу і не поспішають з модернізацією та зниженням енергоспоживання, додав Киян.
Два варіанти дій
І промисловці, і опитані DW оглядачі єдині в одному: Україні треба негайно розпочати і якнайскоріше збільшити видобуток власного газу. Так експертка з енергетичних ринків і колишня виконувачка обов’язків міністра енергетики України Ольга Буславець вважає, що запобігти енергетичній кризі цілком реально, якщо задіяти всі наявні ресурси. Серед них вона назвала виконання програми зі збільшення власного видобутку газу. “На цей час в державі видобувається менше 15 мільярдів кубометрів газу, тоді як згідно з проваленою урядом програмою мало би бути не менше 20 мільярдів”, – критикує Буславець.
Потенціал збільшення видобутку газу Україною деякі експерти оцінюють навіть вище – щонайменше у 30 мільярдів кубометрів на рік, а у разі залучення іноземних інвесторів у розвідку нових родовищ, цей показник може бути навіть більшим і Україна може бути спроможною навіть експортувати газ до ЄС. “Але наші еліти воліють просто сидіти на трубі і виснажувати її до кінця”, – сказав Киян у розмові з DW. На його думку, в короткостроковій перспективі в України є лише два варіанти: або укласти тривалий контракт з фіксованою ціною із надійним європейським постачальником газу, або здаватися на милість російського “Газпрому”.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
