Початок опалювального сезону в Європі відзначився різким зростанням цін на енергетичні ресурси, які досягли рекордних значень за десять років. Серед причин цінового шоку Міжнародне енергетичне агентство називає збільшення попиту на газ та скорочення постачань, включаючи менші, ніж очікувалося, постачання ЗПГ.
Зростання цін на газ ускладнює відновлення економіки після пандемії коронавірусу, заявив голова Євроради Шарль Мішель. Лякаючи порожніми газовими сховищами, Німеччина та ще кілька країн ЄС запустили у ЗМІ соціальну рекламу про те, як європейцям пережити холодну зиму без електрики та опалення.
Через зростання цін на енергоносії підскочили й споживчі ціни. Декільком європейським підприємствам довелося закритися. Більшість українських промислових підприємств також зазнали збитків і планують скоротити чи припинити виробництво зовсім. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Газ як зброя Путіна
У відповідь на заклики збільшити постачання газу до європейських країн президент Росії Володимир Путін, країна якого є провідним газовим постачальником Європи, говорив, що це можливо тільки після запуску російського газопроводу Північний потік-2. За його словами, українська газотранспортна система зовсім зношена і “може луснути”.
Позиція Путіна – шантаж, який не приховується, вважає Андерс Аслунд, ад’юнкт-професор Джорджтаунського університету США. Він вказує на те, що Газпром використав м’яку позицію ЄС і не заповнив своїх газових сховищ у Європі, що стало фактором тиску на ринок.
“Проблема в тому, що ЄС не наполіг на вимогах резервування, тому що значна кількість газосховищ у Європі належить Газпрому і – який сюрприз – Газпром не заповнив ці сховища, а сам днями повідомив, що має 72 мільярди кубометрів газу у сховищах у Росії. Це відвертий шантаж із боку Путіна”, – сказав він Голосу Америки.
Експерт британської Служби досліджень сировинних ринків ICIS Аура Сабадус зазначає, що хоча прямих доказів тиску Газпрому немає, про “енергетичний шантаж” свідчать заяви російських чиновників, а також дії Газпрому, зокрема, щодо сховищ.
“Деякі з цих сховищ заповнені на два відсотки, а зараз вони мають бути заповнені на 70-80 відсотків. Минулого року – це було 90 відсотків”, – зазначає вона.
Аслунд порівнює нинішню енергокризу в Європі з подіями 12-річної давності, коли Росія на два тижні зупинила транзит газу через Україну та 16 європейських країн були на межі залишитися без тепла.
Після кризи Європа затвердила Третій енергопакет, який запровадив конкурентні правила на енергоринку. Як і тоді, так і тепер, дії Росії змусять Європу згуртуватися, переконаний Аслунд, хоча швидких дій від Європи не варто очікувати.
“Газпром повністю залежить від Європи, 80 відсотків його експорту йде трубами до Європи, і тут саме Європа задає музику. Вони зберуться і відреагують, але поки це станеться, цієї зими може бути серйозна криза”, – каже аналітик.
27 жовтня Путін доручив Газпрому після завершення закачування до сховищ у Росії зайнятися збільшенням запасів у Європі, зокрема в Австрії та Німеччині. 28 жовтня ціни на європейських ринках впали нижче за тисячу доларів за тисячу кубометрів газу.
Україна виявилася готовою краще за Європу
Україні газова криза поки що не загрожує, каже Сабадус. Україна накопичила достатньо газу, і якщо зима не буде надто холодною, цього вистачить до весни. А ось запаси вугілля менші, що може призвести до перебоїв електрики, зазначає вона.
Аслунд погоджується: “Україна у відносно хорошому стані, бо має 18,5 мільярда кубометрів газу у сховищах, близько трьох мільярдів – приватний газ, який можна законно експортувати”.
За його словами, дефіцит вугілля можна вирішити двома способами – імпортувати вугілля, що зараз практично неможливо, чи дозволити експорт електроенергії з Росії чи Білорусі.
Газове протистояння в Європі тільки починається, і Путін може вдатися до непередбачуваних дій до повної зупинки транзиту через Україну, кажуть експерти.
Росія хоч і зменшила транзит через Україну, але не зупинила його. “Росія все ще качає газ через Україну. Якщо транзит через Україну зупиниться, це буде проблемою не лише для України, а й для континенту”, – каже Сабадус.
Якщо Україна втратить роль транзитера, то, по-перше, настане дефіцит газу у Центральній та Східній Європі. По-друге, зростуть ціни на газ та інші енергоресурси, і це поглибить розрив між економіками Західної та Центрально-Східної Європи, додає вона.
Втрата Україною транзиту газу, каже експерт, може ще більше поділити Східну та Західну Європу.
Як забезпечити енергонезалежність України
Щоб забезпечити енергонезалежність, Україні потрібно розвивати власний газовидобуток, кажуть експерти.
“Якщо транзиту не буде – єдина надія для України – внутрішній видобуток. Замість того, щоб карати місцевий видобуток, потрібно йому сприяти. Будь-які цінові обмеження мають бути тимчасовими і їх потрібно скасувати, як тільки ціни повернуться до середніх значень”, – вважає Сабадус.
Експерт з енергетичних ринків та колишня виконувачка обов’язків міністра енергетики України Ольга Буславець також говорить про необхідність виконання програми зі збільшення власного видобутку газу для запобігання кризі.
“Наразі у державі видобувається менше 15 мільярдів кубометрів газу, тоді як згідно з проваленою урядом програмою має бути не менше 20 мільярдів”, – критикує Буславець.
Потенціал збільшення видобутку газу Україною деякі експерти оцінюють навіть вище – щонайменше, 30 мільярдів кубометрів на рік, а у разі залучення іноземних інвесторів у розвідку нових родовищ цей показник може бути навіть більшим, і Україна може бути здатна навіть експортувати газ до ЄС.
“Але наші еліти вважають за краще просто сидіти на трубі та виснажувати її до кінця”, – сказав DW кандидат економічних наук, експерт київського Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Кіян.
На його думку, у короткостроковій перспективі Україна має лише два варіанти: або укласти тривалий контракт із фіксованою ціною з надійним європейським постачальником газу, або сподіватися на милість російського Газпрому.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
