Домогосподарствам по всій Європі слід готуватися до подальшого зростання цін на опалення та електроенергію. Деякі європейські країни, такі як, наприклад, Іспанія, вживають екстрених заходів – вcтановлюють граничні ціни та обмежують прибутки енергокомпаній. Мета – стримати злет цін та пом’якшити соціальні й політичні наслідки дорожнечі.
“Захист клімату та енергетична політика стали предметом незгоди й конфліктів у наших суспільствах. На це мають бути знайдені політичні відповіді, які гарантують суспільну злагоду і дозволять уникнути негативних наслідків для єдності Європейського Союзу”, – зазначила у розмові з DW аналітикиня берлінського Фонду науки і політики (SWP) Кірстен Вестфаль.
Дилема регулювання: менше прибутків – менше інвестицій
У Європейському Союзі діє низка програм, які мають на меті довгострокову підтримку країн у здійсненні енергетичної трансформації. У нинішній ситуації підтримка ЄС набуває нової ваги. Адже деякі країни спільноти перебувають у скрутному становищі з огляду на високий рівень держборгу. Водночас, попри бюджетний дефіцит, уряди вимушені підтримувати громадян, яким через дорожнечу енергоресурсів загрожують тяжкі соціальні наслідки. З огляду на це Іспанія закликає Євросоюз продумати інструментарій, за допомогою якого можна було би реагувати на драматичний стрибок цін на енергоносії.
Водночас приклад Іспанії також демонструє економічну дилему, пов’язану з контролем за цінами: обмеження прибутків енергокомпаній звужує їхні фінансові можливості для довгострокових інвестицій у “зелену” трансформацію. “Ця цінова криза з піковими стрибками і значною волатильністю цін заскочила нас у якнайгірший момент. Вона знищила капітал, який вкрай потрібен для інвестицій у відновлювальні джерела енергії й новітні технології”, – констатує Вестфаль.
Ціни на електроенергію зросли удвічі
Оптові ціни на електроенергію цього року зросли більш ніж удвічі. Зокрема, через швидше, ніж очікувалося, відновлення промислового виробництва після пандемії й обмежені обсяги постачання викопних енергоносіїв. Росія, наприклад, здійснює лише лімітовані поставки на європейські спотові ринки. Деякі оглядачі навіть побачили у цьому свідомий тиск на німецьку владу та ЄС, аби пришвидшити введення в експлуатацію газогону “Північний потік-2”.
Водночас у низці країн цього року проводяться ремонтні роботи в енергомережах, які торік були відкладені через пандемію. Крім того, мала місце й ціла низка несприятливих збігів, таких як відключення силових електричних кабелів між Великобританією і Францією через пожежу. Або відключення електропостачання через екстремальну спеку на півдні Європи. “Мало що вказує на те, що зростання найближчим часом припиниться”, – зауважив в інтерв’ю DW Том Марзек-Манзер, аналітик енергетичних ринків консалтингової компанії ICIS.
Газосховища не заповнені, як слід
До всіх несприятливих факторів додалися ще й погодні. “У Європі зима тривала майже до травня, температури були нижчими за середньостатистичні показники. До того ж у січні й лютому різкі похолодання спостерігалися не лише в Європі, але і в Азії та Північній Америці, що значно збільшило споживання газу для опалення і виробництво електроенергії”, – зазначає Жан-Баптіст Дубрель, аналітик Міжнародної енергетичної агенції (IEA).
У результаті збігу несприятливих природних факторів газові сховища в Європі виявилися незаповненими паливом протягом літа, а енергокоманії – неготовими до зими, тож ціни на спотових ринках восени почали стрімко рости. “Низькі запаси у сховищах мають подвійний ціновий ефект: по-перше, є велика потреба в закачуванні палива до сховищ, через що ростуть ціни на спотовому ринку. Крім того, низькі запаси у сховищах роблять учасників ринку більш знервованими”, – каже експерт IEA Гергеі Молнар. За його словами, у європейських газових сховищах нині на 15-18 відсотків менше газу, ніж торік.
Роль кліматичних змін
В аналітичному центрі Ember зазначають, що зміни клімату також роблять свій внесок у цінову нестабільність на енергетичних ринках. Оскільки зростає кількість надзвичайних погодних ситуацій, які впливають на попит і доступність енергоносіїв. “Один з актуальних прикладів такого впливу – безпрецедентні повені у Німеччині у липні цього року, які забрали сотні життів і спричинили збитки, які оцінюють у 30 мільярдів євро. І це лише один з багатьох інцидентів, які відбуваються по всьому світу щодня”, – каже аналітикиня енергоринків з Ember Сара Браун.
Через високі ціни на газ в енергогенеруючих компаній є велика спокуса перейти зі спалювання газу на вугілля, яке значно брудніше з точки зору викидів в атмосферу. Однак у країнах ЄС у цій ситуації є стримуючий фактор. “В Європі менше переходять на вугілля, бо у нас діє ринок вуглецевих сертифікатів. Якби в Європі не стягували плату за викиди вуглецю, ми би спалювали значно більше вугілля і наші викиди були би значно більшими”, – каже експерт IEA Жан-Баптіст Дубрель.
Дорожнеча вуглецевих сертифікатів
Сертифікати на викиди вуглецю – один з наріжних каменів європейської стратегії стимулювання “озеленення” економіки. Ціни на ці сертифікати протягом року виросли вдвічі й сягнули пікових показників цього літа. Деякі політики пояснюють зростання цін на енергоносії запровадженням цих сертифікатів. Однак експерти не зовсім із цим погоджуються. “Зростання цін на вуглець є складовою зростання цін на енергоносії лише приблизно на 20 відсотків”, – каже Сара Браун з аналітичного центру Ember. За її словами, єдиний спосіб нівелювати цей фактор – швидше переходити на відновлювальні джерела енергії.
Представники енергокомпаній наголошують на ключовій ролі газу в перехідний період між викопною і “зеленою”добою в енергетиці і пояснюють нинішню ситуацію недостатніми інвестиціями в газову інфраструктуру. За підрахунками аналітиків енергоринків банку JP Morgan, у період з 2021 по 2030 рік дефіцит інвестицій у видобуток, аби покривати потреби у нафті і газі, становитиме близько 600 мільярдів доларів.
Попереду тривожна зима
Минулого тижня російський газовий монополіст “Газпром” повідомив, що не збільшуватиме поставки газу до країн ЄС. Натомість Норвегія вирішила підвищити експорт з огляду на напружену ситуацію на ринку. Від окремих рішень компаній та урядів залежить, чи буде дефіцит газу взимку, а отже, і наскільки він буде дорогим. Не в останню чергу, однак, на ситуацію впливатиме непередбачуваний фактор – погода.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
