Основні положення ООН про роль адвокатів від 1990 року встановлюють, що Адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв’язку з виконанням професійних обов’язків.
Тобто, не залежно від того, якими «брудними» справами займався клієнт, це не повинно позначитись на репутації адвоката, який його представляє чи захищає. Іншими словами, у адвоката є імунітет від того, щоб погана репутація клієнта кидала тінь на репутацію адвоката.
Але чи працює це правило у зворотному напрямку? Чи є у клієнта імунітет від поганої репутації свого адвоката? Чи не позначиться на репутації клієнта та обставина, що його адвокат займається «брудними» справами?
На прикладі ЮФ «Ілляшев та Партнери» можна побачити, що допоки всі скандали, в які вони регулярно вплутуються, жодним чином не позначається на їхніх стосунках з клієнтами.
Загалом, поки мова йде про клієнтів – приватні компанії, нам до цього жодного діла немає. В умовах вільного ринку та конкуренції кожен може діяти на власний страх і ризик.
Але коли мова йде про державні кошти, тут увага громадськості вже повинна бути пильною.
Наведу тільки кілька найбільш яскравих скандалів, кожен з яких вже давно поховав би будь-яку західну юридичну фірму:
1) Продовження функціонування офісів в Москві та Сімферополі навіть на 7 році російської агресії проти України. При чому, контакти офісу в окупованому Сімферополі вказані за стандартами окупаційної влади – шестизначний поштовий індекс «295043» та телефонний код «+7».
2) Голосування Романа Марченка, старшого партнера ЮФ «Ілляшев та Партнери», на той час депутата Київської міської ради з фракції «Самопоміч» за виділення землі самому собі та своєму багаторічному клієнту – мормонській церкві, що в результаті призвело до саморозпуску фракції «Самопомочі», яка в оновлений склад Київради вже не потрапила.
3) Затримання Романа Марченка, старшого партнера ЮФ «Ілляшев та Партнери», в аеропорту м. Лейпциг з підробленим посвідченням члена екіпажу повітряного судна, його видворення в Україну та порушення за цим фактом кримінальної справи прокуратурою Саксонії.
І найбільш свіжий випадок – затримання Алли Цимановської, адвоката ЮФ «Ілляшев та Партнери» під час отримання 160 тис. доларів хабаря, який вона нібито мала передати далі за вирішення питань в МінЮсті.
Як прокоментували цю подію в ЮФ «Ілляшев та Партнери»: «За наявною у нас інформацією, Алла Цимановська стала жертвою провокації, організованої давнім недоброзичливцем для зведення особистих рахунків. Адвокати «Ілляшев та Партнери» здійснюють її захист у даному кримінальному провадженні».
Пояснення звучить цілком логічно – кожен недоброзичливець завжди у вигляді покарання передає своїй «жертві» 160 тис. доларів готівкою в центрі Києва.
Повертаючись до суті питання – погана репутація це теж репутація. Кожен клієнт сам обирає собі адвоката: комусь потрібен адвокат, який знає закон, а комусь адвокат, який знає суддю (чи чиновника МінЮсту).
Але коли на подібних адвокатів витрачаються державні кошти, це вже ставить питання іншим чином.
Відповідно до відкритих даних Zакупівлі 2.0, за останні 3 роки ЮФ «Ілляшев та Партнери» отримала 4,93 млн. грн. бюджетних коштів, перемігши в 7 тендерах. Платниками за цими тендерами виступили Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство закордонних справ України та Дочірнє підприємство ДП «Укрспецекспорт» «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ».
Але найбільшим донором ЮФ «Ілляшев та Партнери» було і залишається ДП «Антонов», яке безальтернативно користується послугами тільки цієї юридичної фірми вже близько 20 років.
То чи можуть міністерства та державні підприємства і далі користуватись послугами такої юридичної фірми? Відповіді пишіть в коментарях.
