Значне підвищення тарифів Укренерго (в 1,7 раза на передачу електроенергії та у 2 рази на диспетчеризацію) матиме катастрофічні наслідки для української економіки. Про це йдеться у листі Федерації роботодавців України до Укренерго, НКРЕКП, Мінекономіки та Міненергетики.
Федерація, яка представляє інтереси близько 8,5 тисячі підприємств, що генерують 70% ВВП України, підрахувала, що витрати українських підприємств лише за статтею “диспетчеризація електроенергії” зростуть більш ніж на 18,2 млрд гривень.
“Такий додатковий фінансовий тягар на бізнес під час війни може призвести до катастрофічних наслідків для національної економіки. На тлі війни та гострого дефіциту енергоресурсів будь-які додаткові фактори, що призводять до подальшого зростання вартості електроенергії, матимуть негативний вплив на конкурентоспроможність продукції української промисловості як в Україні, так і за кордоном”, – йдеться у зверненні ФРУ.
Федерація вважає зростання тарифу необґрунтованим та небезпечним для української економіки.
“В таких складних умовах стабільність роботи промисловості надважлива в контексті поточного забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань, допомоги населенню та подальших планів з відновлення руйнувань, які зазнала наша держава”, – зазначають у ФРУ.
На прикладі наведеної Укренерго структури витрат, у Федерації пояснили, чому збільшення тарифу не є обґрунтованим:
1. Головною статтею витрат, що зумовлює зростання тарифу на диспетчеризацію є витрати на придбання допоміжних послуг, що зростають +54% (з 15,9 млрд грн у 2023 р. до 24,5 млрд грн згідно з проєктом на 2024 р.). Навіть враховуючи інфляцію таке зростання не є обґрунтованим. Наприклад, у 2023 році Укренерго вистачило 15,9 млрд грн, тож немає підстав для такого зростання витрат.
2. Викликають запитання заплановані обсяги закупівлі допоміжних послуг у 2024 році. За експертними даними Укренерго включає до витрат на придбання допоміжних послуг на 2023 рік такі види послуг як послуги з регулювання напруги та реактивної потужності, послуги із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій. При цьому жодного постачальника такого виду допоміжних послуг не сертифіковано. Тобто такі послуги надавати нікому. Отже, дані витрати мають бути анульовані до поки не буде таких постачальників допоміжних послуг.
3. Заплановані витрати на придбання резерву заміщення, при тому, що у попередні роки Укренерго взагалі відмовлялось від закупівлі цієї послуги через достатність резервів на балансуючому ринку.
4. Обсяг фактичних витрат Укренерго на придбання допоміжних послуг у 2021 році (останній довоєнний рік) склав приблизно 5,4 млрд грн – на 40% менше, ніж закладено у тариф на диспетчеризацію електроенергії на 2021 рік. З цього випливає економія коштів у обсязі 3,6 млрд грн. У 2022 році ж реальний обсяг потреб на придбання допоміжних послуг значно нижчий за встановлений тарифом рівень (від 6,5 до 8 млрд грн – економія майже до млрд грн). Ці кошти можна було б спрямувати на коригування витрат на допоміжні послуги 2023 році. Отже, витрати на коригування не потрібно включати до у розрахунку тарифу на 2024 рік.
“Зважаючи на фактичний обсяг споживання допоміжних послуг, падіння потреби в допоміжних послугах внаслідок зниження споживання електроенергії, враховуючи залишок коштів попередніх років Федерація роботодавців України просить не підвищувати тариф на диспетчеризацію електроенергії, встановивши тариф на рівні 88,39 грн/МВт.год”, – йдеться у зверненні ФРУ.
Нагадаємо, востаннє тарифи на диспетчеризацію та передачу електричної енергії підвищувалися у грудні 2022 року. Тоді НКРЕКП затвердила підвищення у три етапи протягом першого півріччя 2023 року. У підсумку тариф на передачу електроенергії зріс на 40%, а тариф на диспетчеризацію – на 54%.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp