До восьмого пакету санкцій, запроваджених Євросоюзом проти Москви у відповідь на вторгнення Росії в Україну, включили пункт про стелю цін на експортовану російську нафту. DW пояснює, як це функціонуватиме на практиці.
Яка мета обмеження нафтових цін?
Європейський Союз хоче домогтися того, щоб Росія могла продавати свою нафту, яку постачають танкерами, тільки за ціною, що не перевищує певний рівень – це, як планують у Брюсселі, має скоротити надходження до російського бюджету і, як наслідок, військові витрати.
Під цей пункт санкцій мають потрапити всі експортні поставки нафти з РФ, зокрема до Китаю та Індії. Влітку рішення про подібний крок ухвалила Велика сімка, тепер і ЄС включив стелю цін у свій восьмий пакет санкцій.
Як забезпечуватиметься обмеження цін?
З 5 грудня Європейський Союз і країни G7 заборонять банкам, страховим компаніям і портам фінансувати купівлю та продаж російської нафти, страхувати вантажі на суднах або вивантажувати їх, якщо ціна, за якою продано нафту, що перебуває на борту танкера, перевищує рівень, встановлений ЄС. У такий спосіб планується домогтися ембарго на послуги, пов’язані з експортом нафти, яке зробить практично неможливим її транспортування морським шляхом.
Наскільки високою має бути стеля цін?
Конкретні цифри ще належить визначити, заявляють у Єврокомісії. Ціна має бути значно нижчою за нинішню на світових ринках і близькою до тієї, за якою Росія продавала нафту до розв’язання війни проти України.
Країни-члени ЄС усе ще ведуть переговори з цього приводу, зокрема із союзниками по G7 і мають схвалити таке рішення одноголосно. Зрозуміло те, вважають експерти Єврокомісії, що стеля цін має динамічно коригуватися залежно від ситуації на ринку – адже небажано, щоб ціна на ньому в якийсь момент упала нижче верхньої межі, встановленої ЄС.
Чи дозволено взагалі експорт російської нафти?
Так. Заборона на імпорт російської нафти, яку доставляють танкерами, поширюватиметься тільки на держави Європейського Союзу та інші країни G7 – США, Канаду і Японію. Інші споживачі в Азії, Африці або Латинській Америці можуть продовжувати купувати російську нафту, але тільки за ціною, що не перевищує встановлену.
Чи зможуть судна з ЄС і надалі перевозити російську нафту?
Країни з великими танкерними компаніями, такі як Греція, Кіпр і Мальта, домоглися того, що судна з цих держав можуть і надалі перевозити нафту, наприклад, в Азію, якщо її продаватимуть за встановленими цінами.
Європейські судна, які ходять під так званими “дешевими прапорами” (забезпечують судну режим найбільшого сприяння і низькі ставки портових зборів. – Ред.), наприклад, Панами або Ліберії, також мають дотримуватися санкцій.
ЄС і США хочуть чинити тиск на країни, які дозволяють іншим використовувати судна під їхніми прапорами, і, можливо, запровадити окремі санкції, наприклад, проти Панами, яка менш охоче йде на співпрацю.
Як йдуть справи з поставками на Західні Балкани?
Російську нафту для Сербії та інших країн Західних Балкан наразі розвантажують у хорватських портах, а потім транспортують до Сербії, у якої немає власного морського порту. З 5 грудня це буде неможливо, оскільки на Хорватію як країну ЄС поширюється заборона на імпорт нафти з РФ.
Сербія до санкцій не приєдналася, хоча взагалі-то хоче вступити до ЄС. Тепер Брюссель має вирішити, чи може Хорватія продовжувати постачати нафту в Сербію та інші балканські держави чи ні. Але в будь-якому разі обмеження ціни повинно буде дотримуватися і тут.
Що буде з російською нафтою, яку постачають трубопроводами?
Ембарго на цю нафту з Росії не запроваджують, оскільки поставки в Угорщину, Чехію і Словаччину наразі можуть відбуватися тільки нафтопроводом Дружба. Польща і Німеччина, які також могли б отримувати нафту цим трубопроводом, добровільно відмовилися від його використання, щоб зменшити доходи Москви. Також на трубопровідну нафту не поширюється й обмеження ціни.
Реакція на рішення ЄС
Як і очікувалося, Росія піддала дії ЄС різкій критиці. За словами віце-прем’єра російського уряду Олександра Новака, запровадження стелі цін порушить усі ринкові механізми і, можливо, згубно вплине на світовий видобуток нафти.
Однак і глава французької нафтогазової компанії Total Патрік Пуянне також застеріг від обмеження цін, заявивши на енергетичному заході в Лондоні, що не вважає це гарною ідеєю.
“Я впевнений, що Путін скаже: “Ми не будемо продавати свою нафту за безцінь”. Тоді ціна на світовому ринку становитиме вже не 95, а 150 доларів”, – наголосив Пуянне, зазначивши, що не хотів би віддавати цей важіль, цю владу в руки Путіна. Росія вже оголосила, що більше не постачатиме нафту країнам, які хочуть застосувати граничний рівень цін.
Рішення ОПЕК+: як США, Європа та Росія розіграють “нафтову карту”
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
