Вартість відбудови України та її економіки вже зараз сягає близько 349 мільярдів доларів США. Про це ідеться у новому звіті, підготовленому Світовим банком, Єврокомісією та українським урядом. За понад шість місяців від початку вторгнення Росії Україна зазнала широкомасштабних руйнувань. “Наслідки вторгнення відчуватимуться упродовж кількох поколінь, адже сім’ї було розділено й переміщено, порушено розвиток людського потенціалу, знищено культурну спадщину, а позитивна траєкторія розвитку економіки й рівня бідності змінилася на негативну”, – ідеться у доповіді.
Аналіз охоплює лише період до 1 червня – тобто збитки, завдані упродовж останніх трьох місяців, у доповіді не враховані. За представленими у ній оцінками, прямі збитки, завдані у першу чергу житловому комплексу, транспорту, торгівлі та промисловості України, сягають 97 мільярдів доларів США. Тоді як збитки, спричинені порушенням економічних потоків та ланцюгів виробництва, оцінюються у 252 мільярди доларів. Дані дослідження підкреслюють масштаби викликів, з якими Україна стикається, намагаючись відновити свою економіку та водночас даючи відсіч російській агресії, яка не припиняється.
“Ця цифра вражає, – говорить віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б’єрде у розмові з DW. – Нам треба визнати, що ця війна має руйнівний вплив на Україну”. Оцінки збитків України у війні, зроблені Світовим банком, було оприлюднено одночасно з даними Держстату, згідно з якими у другому кварталі поточного року ВВП України впав на 37 відсотків у порівнянні з другим кварталом минулого року.
Відбудова під час війни
У доповіді Світового банку підкреслюється, що попри критичну важливість поетапного підходу до реконструкції протягам кількох років у короткостроковій перспективі Україна потребує близько 105 мільярдів доларів для відновлення соціальної інфраструктури, зокрема, шкіл та лікарень, відновлення транспортних зв’язків та підготовки до можливої нестачі енергії цієї зими.
“Дуже важливо, що Україна продовжує отримувати підтримку міжнародної спільноти для забезпечення щоденних оперативних витрат”, – говорить Б’єрде. Вона додає, що попри інфляційний тиск та енергетичну кризу, яка спричинила економічні проблеми в усьому світі, уряди різних країн об’єдналися для підтримки України. Анна Б’єрде сподівається, що доповідь допоможе донорам з’ясувати, які галузі української економіки потребують першочергової допомоги.
На думку віце-президента Світового банку, важливо розпочинати процес відбудови країни вже зараз – попри те, що війна ще триває. “Відновлення й реконструкція коштуватимуть набагато дорожче, якщо допустити руйнування закладів, що надають послуги, – додала Б’єрде. – Підтримка країни під час війни запобігає подальшому погіршенню рівня життя й наслідків бідності”.
Вплив війни на пересічних громадян
Економічні наслідки війни для пересічних українців дуже значні. 70-річна пенсіонерка Людмила Маківська живе у селі за 100 кілометрів від Києва, але змушена працювати і щодня їздить на роботу до столиці, де працює консьєржкою в одній з багатоповерхівок. “Коли почалася війна, то їздити в Київ я не могла, бо всюди стріляли. Чотири місяці не працювала, тож у мене накопичилися борги за комунальні послуги. Пенсію отримую, але її ледь вистачає на їжу, добре, що є свій город, я там картоплю, овочі вирощую. А два місяці тому знову попросилася вийти на роботу, бо наближається опалювальний сезон. Якщо будуть борги, відключать газ та воду, то що потім робити?” – розповідає вона у розмові з DW.
“Наше місто обстрілювали ракетами навесні, тому я змушений був виїхати в Івано-Франківську область. Там місяць шукав роботу, але так і не знайшов, тому повернувся, – розповідає 35-річний Юрій Кришко з Малина на Житомирщині, який зараз працює на заводі з виробництва засобів гігієни. “Роботи часто немає, робочих змін поменшало, але тримаюсь хоч за якусь копійку. Зарплату часто затримують. Вона невелика й так, а ще я плачу аліменти, то грошей взагалі не вистачає на найнеобхідніше. Не знаю, як жити далі. Але я хоч маю якусь роботу, а багатьох моїх знайомих звільнили”, – говорить він.
Відчув вплив війни на своє життя і студент Влад Киряч: “Ціни злетіли: паливо, продукти, послуги. Я втратив роботу. Шукаю нову, але тих, хто шукає, утричі більше, ніж вакансій. Я вчуся на юриста. Є оголошення за моєю спеціальністю, але зарплата, яку пропонують, зовсім не адекватна, якщо поглянути на ціни, які космічно виросли”.
Бідність і повсякденні труднощі
У доповіді Світового банку говориться також про те, що бідність в Україні зросте вдесятеро, а станом на кінець 2022 року один з п’яти українців, за прогнозами, житиме в бідності. У документі додають, що головними чинниками є різке зростання цін на продовольство, а також переміщення мільйонів людей, які втратили свої домівки.
Аналітики наголошують, що зростання рівня бідності буде ще більшим від прогнозованого, якщо уряди та інституції в усьому світі не зможуть надати Україні достатнього фінансування для поповнення невоєнного бюджетного дефіциту України, який є великим і невпинно зростає.
“Україні довелося мобілізувати велику кількість власних ресурсів, включно з монетизацією, що призвело до інфляційного тиску. Тож чим більше грантового фінансування ми зможемо надати Україні, тим краще”, – зазначає Б’єрде.
Збереження стабільності та підстави для оптимізму
Шок, завданий війною українській економіці, перекреслив прогрес, якого було досягнуто упродовж останніх років. За словами економістки з аналітичної платформи “Вокс Україна” Ілони Сологуб, зростання української економіки в період з 2016-го до 2021 років забезпечило відновлення ВВП до рівня, який країна мала до анексії Росією Криму у 2014 році.
Експерт також вказує на те, що війна мала драматичний вплив на зайнятість населення по всій країні. За даними останніх опитувань, близько 40 відсотків українців, які мали роботу до вторгнення, втратили її, тоді як половина працевлаштованих зіштовхнулася зі скороченням заробітної платні. “Тож, звичайно, люди, тобто дехто з них, втратили свій дохід, і багато хто втратив купівельну спроможність через інфляцію. Багато хто був змушений змінити місце проживання”, – зазначила Сологуб у розмові з DW.
За словами експерта, основні економічні задачі, які стоять перед українським урядом, це збереження макроекономічної стабільності та збирання податків для продовження оплати найнеобхідніших послуг.
Як зазначили нещодавно в Національному банку України, “за умови зниження безпекових ризиків” зростання української економіки може відновитися вже у 2023 році. Попри падіння на 37 відсотків у другому кварталі, деякі дані за серпень, зокрема, у галузі сільського господарства, вселяють певний оптимізм.
Зернова угода між Україною та Росією, укладена за посередництва Туреччини та ООН, привела до відновлення морського експорту зерна, який до того кілька місяців залишався заблокованим. Зерно є одним із найважливіших джерел експортних надходжень України. Однак наче на підтвердження непередбачуваності, з якою стикається Україна, намагаючись відновити свою економіку, президент Росії Володимир Путін нещодавно поставив цю угоду під питання.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
Джерело: https://ua.korrespondent.net/business/economics/4515465-yak-viina-vplynula-na-ekonomiku-ukrainy
