Ще кілька місяців тому економіці Росії передбачали швидкий крах після того, як країни Заходу запровадили безпрецедентні санкції проти Москви через війну, розв’язану нею проти України. Однак цього тижня Росстат повідомив, що за перші шість місяців 2022 року валовий внутрішній продукт (ВВП) країни знизився лише на 0,4 відсотка у річному вираженні.
Якщо вірити офіційним даним Москви, інвестицій в основний капітал не бракувало, курс рубля помітно зміцнився, а темпи інфляції, що підскочили з початком війни, сповільнилися. 6 вересня глава мінекономрозвитку РФ Максим Решетніков заявив, що зниження ВВП у 2022 році очікується лише на 2,9 відсотка. Це попри те, що дехто з оглядачів прогнозував падіння економічної активності в Росії на одну третину. Що ж відбувається з економікою РФ насправді?
Нафтогазові доходи РФ
Як і очікувалося, доходи від експорту нафти й газу, які передовсім надходять від країн ЄС, і надалі щедро поповнюють державну скарбницю Росії, попри те, що такі держави, як Німеччина та Італія, намагаються скоротити свою залежність від російських енергоносіїв. Нещодавно концерн Газпром відзвітував про рекордний прибуток за перше півріччя – 2,5 трильйона рублів або 41,41 мільярда євро в перерахунку, що значно підвищило курс його акцій на біржі.
“Навіть якщо російська економіка і працює гірше, ніж півроку тому, цього недостатньо, щоб завадити Путіну фінансувати війну”, – визнав у розмові з DW економіст, професор бізнес-школи IE Business School у Мадриді Максим Миронов.
Однак чимало експертів не мають жодних сумнівів у тому, що санкції Заходу все-таки почали діяти. Дослідження, представлене ще наприкінці липня Єльським університетом, показало, що імпорт у Росію скоротився, а її компанії-виробники мають труднощі з отриманням компонентів і складових, у тому числі в напівпровідникових технологіях, та інших високотехнологічних деталей. Так само позиції РФ як експортера на ринку товарів широкого вжитку теж істотно похитнулися, впевнені автори доповіді. Ще одним дошкульним економічним ударом для Москви стало те, що вона змушена продавати більше нафти й газу в країни Азії зі значними знижками, йдеться в публікації.
Прогнози про майбутнє російської економіки
Один зі співавторів доповіді, професор Єльської школи менеджменту Джеффрі Зонненфельд, в ефірі британської радіостанції Times Radio висловив думку, що російська економіка зможе “з величезними труднощами протягти ще протягом приблизно двох років” – за умови, якщо Захід неухильно зберігатиме санкції. Натомість інші експерти прогнозують, що повний економічний крах у РФ якщо й настане, то станеться це значно пізніше.
“У довгостроковій перспективі Росія буде не більше ніж заправною станцією для Китаю… Але я не згоден з тим, що її економіка впаде через два роки”, – зазначив у розмові з DW Рольф Ланґгаммер, колишній віце-президент Інституту світової економіки у Кілі (IfW). Москва, додає він, витратила роки на формування фінансових резервів на випадок війни. На думку міжнародних фінансових експертів, країна добре підготовлена до розриву економічних зв’язків із Заходом, визнає Ланґгаммер.
“Міжнародний валютний фонд (МВФ) ще торік вказував на те, що після конфлікту 2014 року на Сході України та анексії Криму Росія накопичила кошти на випадок конфлікту, тож вона добре підготовлена до війни на виснаження”, – нагадує він. І зазначає на цьому тлі, що у першій половині 2022 року лише Німеччина заплатила Росії 20 мільярдів євро за імпорт енергоносіїв, що на 50 відсотків більше, ніж за аналогічний торішній період. “Навіть якщо обсяги (імпорту енергоносіїв – Ред.) впадуть, то за різкого зростання цін ми все одно платитимемо їм приблизно три мільярди євро щомісяця”, – констатує експерт.
Але, попри те, що, ситуація в російській економіці на позір краща, ніж очікувалося, невдовзі після того, як російські війська вдерлися до України, Кремль припинив публікувати цілу низку економічних показників. Напередодні Bloomberg повідомив із посиланням на внутрішній звіт, підготовлений для уряду РФ, що країна готується до затяжної рецесії. Чиновники та експерти, які працювали над документом, представили три сценарії подій. Два з них вказують на те, що у 2023 році падіння ВВП прискориться, а економіка повернеться на рівень 2021 року лише наприкінці десятиліття чи й пізніше.
Путін розтринькує резерви?
Дослідники з Єльського університету згадали використання Росією близько 600 мільярдів доларів валютних резервів, що з початку нинішньої війни були своєрідною “подушкою безпеки” для Путіна. За їхніми даними, з цієї суми близько 81 мільярда доларів уже витрачено, в той час, як ще приблизно 300 мільярдів заморожено Заходом.
Олександр Михайлов, вчений-економіст із британського Університету Редінга, вважає, що Путіну швидко забракне грошей на війну в разі, якщо Захід повністю відмовиться від російських енергоносіїв. У противному разі війна, на його думку, може тривати ще два-три роки. А якщо можливості влади РФ стануть обмеженими, то вона просто друкуватиме гроші для покриття військових витрат, що стрімко зростатимуть. Однак це, за словами Михайлова, було б “божевіллям”, оскільки “призвело б до сильного падіння курсу рубля, гіперінфляції та соціальних потрясінь”.
Утім, росіяни зазнавали серйозних економічних труднощів у період СРСР і в дев’яності роки – після його розпаду, нагадує експерт. “На Заході, якщо інфляція досягає 10 відсотків, люди лякаються і вимагають від політиків вжити заходів. У випадку з російським суспільством ситуація зовсім інша, тож Путін може не лякатися щодо ризику серйозного опору в країні в разі зниження рівня життя на 20-30 відсотків”, – пояснює він.
Вторинні санкції можуть ще більше ізолювати Путіна
Багато країн Азії, Латинської Америки та Африки не запровадили санкції проти Росії, а деякі, навпаки, виграли від відмови Заходу й надалі торгувати з Москвою. Так, приміром, днями надходили повідомлення, що Китай таємно перепродає до Європи надлишки імпортованого російського газу в вигляді скрапленого природного газу (СПГ).
Наразі активно точаться дискусії щодо необхідності запровадження так званих вторинних санкцій, котрі дозволили б відрізати іноземних громадян і компанії від міжнародної фінансової системи в разі ведення бізнесу ними з Росією. Подібні обмежувальні заходи були вже успішно застосовані США проти третіх країн, щоб обмежити експорт нафти Іраном та приборкати його ядерні амбіції.
“Індія, Туреччина й насамперед Китай, – це ті країни, що ігнорують західні санкції, – вказує Рольф Ланґгаммер. – Відмова Китаю від підтримки Путіна (внаслідок вторинних санкцій. – Ред.) дозволила б суттєво посилити ефективність чинних обмежень”. Раніше Вашингтон заявляв про можливість запровадження вторинних санкцій. Водночас експерти закликають до терплячості, адже якщо цих заходів вжити просто зараз, то попит на нафту та газ на світовому ринку можуть зрости ще більше, що призведе лише до подальшого підвищення цін на них та зростання доходів РФ.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
