На світовому ринку помітно знизилися ціни на цілу низку товарів, які останнім часом подорожчали особливо сильно, що розігнало глобальну інфляцію. Багато з цих товарів мають ключове або важливе значення для експорту Росії та її валютних доходів. Подешевшали, зокрема, нафта, деревина, зерно, рослинні олії. В чому ж причини? І чи можна говорити вже про тренд, чи відбуваються лише звичайні коливання біржових котирувань?
Як пальмова олія з Індонезії позначається на ріпаку у Європі
Почнемо з рослинних олій. Однією з головних причин сильного їх здорожчання вважається напад Росії на Україну – найбільшого постачальника на світовий ринок олії. Війна позбавила українських аграріїв можливості нормально вирощувати та збирати врожай, а заблоковані порти не можуть здійснювати його вивезення.
Але була й інша вагома причина недавнього стрибка цін на різні рослинні олії. Індонезія, найбільший постачальник на світовий ринок пальмової олії, з 28 квітня заборонила її експорт, пославшись на необхідність зупинити на внутрішньому ринку здорожчання товару першої необхідності. Проте цей протекціоністський захід викликав протести індонезійських аграріїв (на виробництві пальмової олії в острівній державі працюють 17 мільйонів осіб), і президент країни з 23 травня скасував заборону на експорт.
Оскільки на пальмову олію припадає понад третина світового ринку рослинних олій, різні олійні культури після цього значно подешевшали та частково продовжують дешевшати. Зокрема, у Європі, на ф’ючерсній біржі Matif у Парижі, ціни на ріпак нового врожаю впали 20 та 21 червня на найнижчі рівні за чотири місяці, зазначає німецький портал сільськогосподарської інформації agrarheute.com.
Зазначається, що цьому також сприяло масштабне збільшення імпорту з Австралії. Її фермерів привабили високі ціни в ЄС. Після рекордного врожаю ріпаку минулого сезону вони й у новому чекають на дуже хороші показники.
Тож тепер є надія, що слідом за біржовими котируваннями знизятьс або хоча б перестануть рости роздрібні ціни, причому не тільки на рослинні олії. Так, у Німеччині подорожчання пальмової олії на 73 відсотки змусило піднімати ціни на свою продукцію, зокрема, кондитерську промисловість, яка широко використовує її як сировину.
У такій ситуації може скоротитися попит на соняшникову олію з Росії, тим більше, що вона продовжує обмежувати її постачання за кордон. Агенція Інтерфакс нагадує, що з 15 квітня діє квота на її експорт, а запроваджене ще 1 вересня 2021 року плаваюче експортне мито міністерство сільського господарства РФ підвищило з 372 доларів за тонну в травні відразу до 525 доларів у червні.
Падіння цін на пшеницю: надії на Україну та Росію
А ось про падіння попиту на російську пшеницю не може бути й мови – навпаки, у світі зростає тривога через можливий дефіцит хліба або навіть голод у цілій низці країн Африки, Близького Сходу та Азії. Проте портал agrarheute.com повідомив 22 червня, що вересневі ф’ючерси на пшеницю нового врожаю впали в Європі з середини травня на 16 відсотків, а котирування американської пшениці в Чикаго опустилися до найнижчого рівня за два з половиною місяці.
Найважливішими причинами такого падіння agrarheute.com називає “можливе вирішення проблеми експортуз України та прогнози високого врожаю в Росії”. Портал пише, що на ринку очікують найближчими тижнями досягнення під егідою ООН домовленості про вивезення із заблокованого порту Одеси експортних партій української пшениці. Водночас на ринку налаштувалися “на дуже добрий урожай зернових і, можливо, рекордний урожай пшениці в Росії”.
Таким чином, зниження біржових котирувань пов’язане не стільки з тим, що зерна реально стало відчутно більше (хоча вивезення українських запасів залізницею через країни ЄС наростає з кожним тижнем), скільки зі зміненими очікуваннями учасників торгів, у тому числі і спекулянтів. Іншими словами, на ринку зерна, як і на ринку олійних культур, певною мірою відбувається здування цінової бульбашки, штучно роздутої на біржах через побоювання (або очікування) вкрай негативного розвитку подій.
Нафта падає через страх перед рецесією
Щось подібне відбувається зараз і на ринку нафти. З середини червня на ньому спостерігається зниження котирувань, яке помітно прискорилося 22 червня, коли ціна європейської нафти марки Brent під час торгів падала більш ніж на 6 відсотків і наближалася до позначки 107 доларів, хоча після цього скоротила втрати. Адже ще 14 червня за барель давали 125 доларів, а на початку березня – навіть 130 доларів.
“Причиною зниження цін на сиру нафту учасники ринку називають страх перед рецесією, яка наростає”, – вказує німецький портал фінансової інформації finanzen.net. Економісти американського банку Citigroup вважають, що ймовірність скочування світової економіки під час кризи наближається до 50 відсотків, повідомляє агентство Bloomberg.
Схоже, повторюється класична схема: зліт цін на нафту та інші енергоносії (Brent досі приблизно на 40 відсотків дорожча, ніж на початку 2022 року) призводить до сплеску інфляції (у США та Єврозоні її темпи перевищили 8 відсотків), це змушує центральні банки провідних країн різко посилювати свою грошово-кредитну політику (ФРС США 15 червня вперше за майже три десятиліття підняла базову ставку відразу на 0,75 процентного пункту), здорожчання позикових грошей веде до економічного гальмування і навіть до рецесії, в результаті знижується глобальний попит на енергоносії і ціни на них обвалюються.
В історії світової економіки таке траплялося вже не раз. Більш того, наростаюча загроза рецесії змушує біржових спекулянтів, які гнали до цього ціни вгору, розвертатися і починати грати на зниження, як це було, наприклад, навесні пандемічного 2020 року, коли на ринку нафти в якийсь момент навіть виникла абсурдна ситуація негативних котирувань.
Таке навряд чи повториться, але зниження цін на нафту, яке вже відбулося, у будь-якому разі дещо послабить інфляційний тиск у розвинених країнах Заходу. Тим більше, якщо, до того ж, спрацюють плани США щодо обмеження світових цін на нафту, які, можливо, стали ще однією причиною падіння котирувань. Для Росії, у свою чергу, все це може обернутися дуже відчутними фінансовими втратами, адже в умовах західних санкцій та майбутнього запровадження у ЄС ембарго на російську нафту її доводиться продавати Індії, Китаю та іншим країнам з великою знижкою. До того ж падіння цін на нафту зазвичай спричиняє і здешевшання природного газу.
Колапс цін на світовому ринку деревини через здорожчання іпотеки
Китай також є великим покупцем деревини з Росії, і ціни на цю товарну групу зараз теж стрімко падають на світовому ринку. Süddeutsche Zeitung навіть називає те, що відбувається, “колапсом”. Порівняно із березнем, підрахувала ця німецька газета, кубометр деревини подешевшав на біржі на понад 60 відсотків.
Навесні 2020 року після початку пандемії та порушення логістичних ланцюжків, нагадує видання, саме ціни на деревину стали одним з основних драйверів інфляції. Тепер безпосереднім наслідком рішучої боротьби з інфляцією стало здорожчання споживчих кредитів (на які зазвичай купують меблі) і особливо іпотеки.
Так, Європейський центральний банк (ЄЦБ) ще тільки оголосив, що почне у липні підвищувати свою базову ставку, а десятирічний іпотечний кредит, який ще у грудні 2021 року можна було отримати у Німеччині під 0,9 відсотка річних, вже коштує понад 3 відсотки. У США ставки ще вищі, в результаті з того й з цього боку Атлантики почали скорочуватися обсяги житлового будівництва, а ця сфера – один із головних споживачів деревини. На лісопильнях в Канаді почалося затоварення, повідомляє Süddeutsche Zeitung.
Отже, підсумуємо. Здешевлення енергоносіїв, яке почалося або хоча б намітилося, деяких видів продовольства і будматеріалів дає країнам Заходу надію на уповільнення темпів інфляції. Щодо Росії ці тенденції швидше призведуть до скорочення експортної виручки.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
