Що передбачає план ЄС з відмови від російського газу та нафти

Після початку Росією повномасштабної війни проти України Євросоюз вирішив відмовитися від енергоносіїв з РФ якомога швидше. Це має позбавити Москву грошей, якими вона фінансує війну, а також укріпити енергетичну безпеку Європи, яка більше не бачить у РФ надійного постачальника. Яким чином це зробити, якщо Росія багато років була головним джерелом газу, нафти та вугілля? Дати відповідь на це спробувала Єврокомісія (ЄК), яка 18 травня представила план відмови від енергоносіїв з РФ під назвою REPowerEU.

Коли ЄС остаточно відмовиться від російського газу?

“Ясно, що нам треба покласти край цій залежності (від російських енергоносіїв. – Ред.) якомога швидше, причому набагато швидше, ніж ми це передбачали до цієї війни”, – заявив виконавчий віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс на пресконференції в Брюсселі. “Сьогодні ми покажемо, як це може бути зроблено (…) REPowerEU – це план економії енергії, виробництва чистої енергії та диверсифікації наших енергетичних поставок”, – уточнив він.

Коли ЄС зможе цілковито позбутися залежності від російських енергоносіїв? У самому документі REPowerEU відповіді на це не дається. Але в опублікованих ЄК запитаннях і відповідях говориться, що це можливо “суттєво раніше” 2030 року.

На 2022 рік прогнози суттєво точніші. Вугілля з Росії не можна буде постачати до ЄС з 10 серпня – це вже вирішено. Від нафти у ЄК пропонують відмовитися до кінця року, з додатковим часом для країн Центральної Європи, у яких нема виходу до моря. Щоправда, таке нафтове ембарго досі блокує Угорщина.

Найскладніша ситуація з газом, адже більшу його частину постачають трубопроводами. ЄК вважає за можливе скоротити його поставки втричі: якщо досі середня тижнева потреба газу з РФ становила три мільярди кубометрів, то до кінця року це буде один мільярд. Коли вдасться відмовитися цілковито від російського “блакитного палива”? За даними джерел DW у Єврокомісії, це можливо до 2026-27 років, але “справи можуть піти як швидше, так і повільніше”.

В основному план REPowerEU розрахований до 2027 року з тієї причини, що тоді завершиться теперішній семирічний бюджетний період ЄС. Заходи поділили на три групи: диверсифікація постачання, економія енергії та відновлювані джерела.

Де Євросоюз купуватиме газ замість Росії?

Торік ЄС купив у РФ 155 мільярдів кубометрів газу. 60 із них, на думку ЄК, можна замістити купівлею в інших постачальників: 10 мільярдів трубопровідного газу та 50 мільярдів – скрапленого. Серед можливих продавців: Норвегія, Азербайджан, Катар, Ізраїль, Єгипет, Алжир, низка інших країн Африки.

На думку Єврокомісії, тут важливу роль мають грати спільні закупівлі газу. Для цього вже створили платформу, участь у якій добровільна та відкрита не лише для держав ЄС, але й для всіх країн Енергетичного співтовариства зокрема України. Тепер у ЄК розробляють механізм спільних закупок. Його ідея полягає в тому, що домовляючись про великі обсяги газу, можна досягти суттєво нижчих цін. Утім, для цього треба, щоб держави ЄС відмовилися від конкуренції між собою.

Україна може допомогти Євросоюзу зменшити споживання газу. Ідеться передусім про продаж надлишкової електроенергії, виробленої українськими АЕС. Це можливо завдяки нещодавній синхронізації енергосистем. Поки між Україною та ЄС дозволені лише перетоки електроенергії, але у Єврокомісії назвали “наступним політичним пріоритетом” торгівлю нею.

У ЄК також хочуть розробити план REPowerUkraine, аби відбудувати енергосистему України, декарбонізувати її та зробити незалежною.

Роль у заміні газу відвели також АЕС у Євросоюзі, строк роботи яких хочуть подовжити, а також вугільним електростанціям, котрі мають працювати більшу кількість годин на рік. Це кардинальна зміна позиції ЄС, адже до початку війни там хотіли якомога швидше відмовитися від вугілля та вважали, що в цьому допоможе зокрема газ.

Як кожен може допомогти у відмові від газу та нафти з РФ

“Найдешевша енергія – та, яку ви не використали”, – наголосив Тіммерманс. REPowerEU передбачає запуск кампанії з економії енергії. Це має скоротити споживання газу на 13 мільярдів кубометрів на рік і нафти – на 16 мільйонів тонн. У ЄК наголошують, що в цьому кожен може взяти участь, частіше використовуючи велосипед або громадський транспорт замість авто, зменшуючи температуру опалення чи вмикаючи кондиціонер лише за справді високих температур.

Чи пропонуватиме Єврокомісія певні норми для цього? Тіммерманс категорично відкинув це: “Я дуже хочу лишити це на розсуд компаній і громадян. Я лише хочу поінформувати, що, знижуючи температуру взимку та не вмикаючи надто швидко кондиціонер влітку, ви забираєте гроші з кишені Путіна”.

Крім того, 37 мільярдів кубометрів газу можна зекономити, ізолюючи житлові будівлі та встановлюючи там теплові насоси. Ще 12 мільярдів – завдяки енергоефективності та електрифікації промисловості. Це більш довгострокові заходи, які потребують загалом майже 100 мільярдів євро інвестицій.

У ЄС хочуть ще швидше розвивати зелену енергетику

Нині європейське законодавство передбачає, що у 2030 році частка відновлюваної енергетики складе не менше 32 відсотків. Минулого року ЄК хотіла збільшити ціль до 40, а тепер пропонує підняти до 45 відсотків.

Основну роль при цьому відводять сонячним панелям, адже їх встановити швидше та легше, ніж, наприклад, вітряки. REPowerEU пропонує подвоїти нинішні потужності сонячних батарей до 2025 року, а до 2030-го – збільшити їх ще вдвічі. Зокрема у ЄК хочуть зобов’язати всі нові будівлі робити такими, щоб на них можна було встановлювати сонячні панелі. Встановлення їх на дахах планують зробити обов’язковим: для державних і офісних будівель з площею даху понад 250 квадратних метрів – з 2026-27 років, а для всіх нових житлових будівель – з 2029 року.

Головною ж перепоною для розвитку відновлюваної енергетики у ЄС є дозвільні процеси: за даними Єврокомісії, для вітрогенераторів вони забирають до дев’яти років, для сонячних електростанцій – до 4,5 років. Аби кардинально скоротити ці строки, REPowerEU зібрав найкращі практики. Зокрема, держави ЄС мають визначити найкращі райони для розвитку відновлюваної енергетики, де діятимуть спрощені процедури. Вони мають тривати не більше року для нових проєктів, вважають у ЄК.

Скільки знадобиться інвестицій для реалізації всіх цих заходів? Загалом це 300 мільярдів євро, з яких 210 повинні бути вкладені до 2027 року. При цьому в Єврокомісії нагадують, що ЄС платить Росії за енергоносії близько 100 мільярдів євро щороку.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело: https://ua.korrespondent.net/business/economics/4479351-scho-peredbachaie-plan-yes-z-vidmovy-vid-rosiiskoho-hazu-ta-nafty

Previous post Платіжний баланс України погіршився – НБУ
Next post Шмигаль озвучив G7 фінансові потреби України