Кількість біженців з України в Польщі вже перевищує два мільйони. За даними УВКБ ООН, близько 1,5 мільйона людей можуть залишитися в Польщі на постійній основі. Якщо ці оцінки справдяться, це означатиме принаймні тимчасове збільшення населення країни приблизно на 4 відсотки. “Економіка Польщі, ймовірно, сильно постраждає від наслідків війни в Україні”, – каже економіст Capital Economics Ліам Піч. Capital Economics переглянула свій прогноз зростання ВВП країни на 2022 рік з 4,5 відсотка до 3,5 відсотка.
Державні фінанси
За час воєнних дій в Україні польський уряд виділив близько восьми мільярдів злотих (близько 1,6 мільярда євро) на пряму та непряму допомогу. Усім біженцям з України дозволено залишатися та працювати в Польщі протягом 18 місяців, з безкоштовним доступом до системи охорони здоров’я, невеликими грантами для запуску бізнесу та виплатами на дітей у розмірі 120 євро на місяць (що дорівнює сумі, яку отримують громадяни Польщі). Польща звільнила біженців від плати за проїзд у громадському транспорті, а також видала посвідчення для працевлаштування. Понад 50 тисяч дітей-біженців навчаються у польських школах. Прямі фіскальні витрати на ці заходи становлять близько трьох відсотків ВВП.
Польща може отримати близько 1,4 мільярда євро екстреної підтримки від ЄС для фінансування допомоги біженцям, але крайньоправий уряд країни скаржиться, що значна частина цих коштів не буде новою, а натомість представлятиме трансферти у межах вже існуючих програм ЄС.
У березні Єврокомісія запропонувала запустити програму спеціальної допомоги розміром у 3,4 мільярда євро для країн-членів, які приймають біженців з України. Фінансування надходить за лінією REACT-EU – фонду, запущеного, щоб допомогти економіці Європи оговтатися від пандемії COVID-19.
Порушення ланцюжка постачань
“Вплив на польську промисловість посилиться через перебої в ланцюжках постачань”, – прогнозує Піч. Близько п’яти відсотків імпорту проміжних товарів, які використовуються польськими виробниками, надходять з Росії, натомість у гірничодобувному секторі Польщі імпортовані проміжні продукти з Росії становлять близько половини загального обсягу імпортованих матеріалів. Польща також сильно залежить від імпорту залізної руди з України, додав Піч. Деякі польські фірми постраждали від дефіциту сировини, що негативно впливає на перспективи експорту.
Однак обмеження на експорт до Росії, України та Білорусі не є макроекономічною проблемою, адже частка загального експорту Польщі в Росію, Україну та Білорусь невисока, немає окремої групи товарів чи послуг, на яких спеціалізується Польща і які могли б сильно постраждати, вважає директор Департаменту економічного аналізу та досліджень польського Центрального банку Пйотр Шпунар.
Зростання цін
Справжнім викликом є інфляція. У березні в роздрібній торгівлі вона уперше з кінця 2000-х зросла до двозначного рівня – 10,9 відсотка у річному обчисленні з 8,5 відсотків у лютому. Це пов’язано насамперед з різким зростанням цін на бензин (зростання на 33,5 відсотка у річному обчисленні порівняно з 11,1 відсотка у лютому). Останній прогноз Центробанку країни передбачає, що споживча інфляція у 2022 році сягне 10,8 відсотка.
У січні уряд тимчасово знизив ПДВ на газ, продукти харчування та бензин, щоб стримати зростання споживчих цін, а загальна інфляція впала до річних 8,5 відсотка у лютому з 9,4 відсотка у січні. Продовольча інфляція в Польщі, як очікується, зросте до 15 відсотків цього року через вплив зростання глобальних цін на сільськогосподарську продукцію та підвищення вартості добрив у виробництві.
Якщо буде дефіцит продукції з Росії чи України, продовольча інфляція може зрости ще більше, оскільки Польща імпортує понад 50 відсотків соняшникової та соєвої олії з України. Стримування впливу інфляції на реальні доходи домогосподарств і споживчі витрати буде досягнуто жорсткішими монетарними умовами, прогнозує Піч.
Це також матиме негативний вплив на інвестиції у приватному секторі економіки, вважають Пйотр Каліш і Цезарі Храпек з Bank Handlowy, що лише частково компенсується збільшенням витрат державного сектору. “Коли в середині року спливуть терміни урядового зниження податків, ціни на енергоносії, швидше за все, зростуть, що підштовхне інфляцію до 12 відсотків”, – заявила команда аналітиків JPMorgan. Хоча підвищення цін на енергоносії означає, що уряд, імовірно, подовжить антиінфляційні заходи до кінця року.
Проблеми на ринку житла
Наплив біженців збільшує потреби в житлі в масштабах, які значно перевищують можливості будівництва, каже директор Польського економічного інституту Пйотр Арак.
У 2020 році Польща побудувала 200 тисяч одиниць житла, що втричі менше за потреби біженців, які вирішать залишитися. “Ми очікуємо погіршення житлових умов, а також зростання цін на купівлю та оренду. Враховуючи швидке зростання процентних ставок, менше людей матиме право на отримання іпотеки, а кредитори відчуватимуть додатковий фінансовий стрес, що зробить оренду доступнішим варіантом”, – прогнозує Арак.
За даними статистичного агентства ЄС Євростат, у 2020 році середня кількість кімнат у польських будинках на одну людину становила 1,2, що значно нижче, ніж у Єврозоні (1,9).
Компенсаторні фактори
Хоча безпосередні наслідки війни негативно вплинуть на зростання економіки Польщі цього року, будуть і деякі компенсаторні фактори.
Уряд у Варшаві пом’якшив фіскальну політику, знизивши ставки податку на доходи фізичних осіб, а приплив українських біженців збільшить витрати. “Державні витрати, безсумнівно, зростуть, у тому числі на освіту та охорону здоров’я. Це стане досить сильним імпульсом попиту”, – оцінює Шпунар.
Експерти Bank Handlowy вважають, що у тривалій перспективі зміни, пов’язані з напливом біженців, можуть мати великий вплив на польський ринок праці. “Як показує досвід 2014-2021 років, той факт, що мовні та культурні бар’єри незначні, полегшує вихід громадян України на внутрішній ринок праці Польщі”, – стверджують автори звіту. “Ми припускаємо, що за дуже низького рівня безробіття у країні (три відсотки) інтеграція новоприбулих біженців на польський ринок праці буде відносно ефективною”, – прогнозує Bank Handlowy.
Зміни на ринку цього року можуть бути невеликими, адже більшість біженців з України – це діти, жінки та люди, старші 60 років, і їм потрібен час, щоб інтегруватися у ринок праці, але в середньостроковій перспективі біженці можуть мати позитивний вплив на перспективи зростання Польщі, вважає Піч.
Ціною демократії?
“Цей потік надання допомоги може створити враження, що Польща повністю готова до подолання кризи. Це не так. Якщо західні уряди не знайдуть способу допомогти Польщі фінансово та матеріально, вони можуть зіткнутися з черговою націоналістичною реакцією”, – пише у Project Syndicate оглядач Славомир Сераковський.
На його думку, вже є ознаки того, що ЄС і США можуть визнати напівавторитарну владу в Польщі як ту ціну, яку потрібно заплатити за солідарність проти Росії. “У такому разі польська демократія стане черговою жертвою війни”, – підсумовує він.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
