Незважаючи на передбачення неминучого кінця російської економіки, що опинилася під жорсткими санкціями, за два місяці, що минули з початку спецоперації в Україні, Росія наростила поставки нафти в ЄС і такі країни, як Індія та Туреччина, а її фінансовий сектор поки що зміг уникнути кризи ліквідності. Про це пише Майкл Хірш у статті для Foreign Policy.
Вказано, що заборонні заходи, можливо, спрацюють у довгостроковій перспективі, проте зараз спостерігається ситуація, коли ті країни, які ввели проти Москви санкції, самі ж підривають їхню дієвість, купуючи у РФ енергоносії, причому в деяких випадках навіть у квітні більше, ніж у березні.
“Путін, як і раніше, заробляє не менше мільярда доларів на день, продаючи нафту і газ, і левова частка доходів Росії припадає на Європу, – зазначив колишній фахівець з Європи в Держдепартаменті США Едвард Фішман. – Окремі європейські країни спрямовують військову допомогу Україні, але вона мізерна порівняно з платежами, які вони дають Росії за нафту та газ”.
За словами Метта Сміта з фірми Kpler, яка відстежує вантажні судна з нафтою, незважаючи на обмеження Заходу щодо фінансового сектора Росії, експорт нафти у квітні зріс до 3,6 млн барелів на день порівняно з 3,3 млн барелів на день місяцем раніше.
“Головний висновок полягає в тому, що експорт російської сирої нафти у квітні насправді вищий, ніж у березні, – наголосив Сміт. – Це дивно”.
Як пишуть у звіті експерти Інституту міжнародних фінансів, що вийшов цього тижня, постачання російської нафти в квітні поки йдуть “рекордними темпами”. Навіть з урахуванням великої знижки на російську нафту в порівнянні зі світовими зразками це означає, що “доходи від експорту нафти, мабуть, значно перевищать позначки за той самий місяць у попередні роки”.
Завдяки цьому профіцит рахунку поточних операцій Росії досяг нового максимуму. За перші три місяці року він склав $60 млрд проти $120 млрд за весь 2021 рік, забезпечивши Кремль свіжими доходами для протидії санкціям, хоча через санкційних заборон у Росії набагато менше можливостей купувати матеріали і запчастини з-за кордону. Росія є третім за величиною виробником сирої нафти у світі після США та Саудівської Аравії.
Точно сказати, які обсяги поставок і хто їхній отримувач поки що не можна. Експерти стверджують, що частина цієї нафти все ще перебуває в дорозі, у деяких випадках до невідомих пунктів призначення або сховищ. За словами Крістофера Хейнса, аналітика лондонської консалтингової фірми Energy Aspects, більша частина цього обсягу – це постачання за довгостроковими нафтовими контрактами, тоді як Європа цей імпорт згортає.
Інші експерти в галузі енергетики вказують на те, що Москва нарощує експорт із існуючих запасів, оскільки вона очікує подальших західних санкцій щодо нафти (і західні країни скуповують її з тієї ж причини, заохочені різко зниженими цінами Москви). За словами Хейнса, за цей час обсяг переробки всередині країни фактично скоротився. За даними Міжнародного енергетичного агентства, на початок квітня видобуток нафти в Росії впав на $700 тис. барелів на день. Це свідчить, що Росія може переключати обмежене виробництво експорту замість внутрішньої переробки.
Офіційні особи США та Європи наполягають на тому, що у довгостроковій перспективі Путіну не уникнути катастрофічних економічних наслідків своїх дій.
“Внаслідок економічної кризи, з якою зіткнулася Росія, у Кремля залишиться менше ресурсів для підтримки російської економіки, продовження операції в Україні та проектування влади у майбутньому”, – заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адейємо.
Згодом це, можливо, так і буде. Глава російського Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила 18 квітня, що нестача технологій та інших комплектувальних скоро вплине на ситуацію і що Росія “входить у важкий період структурних змін, пов’язаних із санкціями”. Експерти очікують на серйозне скорочення кредиту, доступного російським фізичним та юридичним особам цього року, при скороченні економіки на 8-15%. У довгостроковій перспективі, за нинішніх умов, деякі економісти прогнозують, що обсяг економіки Росії може скоротитися на одну п’яту чи більше у наступні кілька років.
Тим не менш, зараз дані про доходи Росії говорять зовсім про інше – про те, наскільки розрізнена і невизначена насправді міжнародна реакція і наскільки приваблива російська нафта зі знижкою в період зростання цін на енергоносії та нестримної інфляції майже в усьому світі. Ніде це не є правильнішим, ніж на енергетичних ринках. Згідно з останніми даними, експорт російської нафти підскочив у перші кілька тижнів квітня, причому Індія, Туреччина та Італія отримали набагато більше, а експорт в інші країни ЄС практично не змінився. У той час як Сполучені Штати, Великобританія, Австралія та Канада повністю заборонили імпорт із Росії, більшість європейських країн на чолі з Німеччиною продовжують її закуповувати.
Найбільший відсотковий приріст посідає Індія, яка відмовилася приєднатися до санкцій проти Росії або засуджувати Москву за її дії в Україні. За словами експерта Kpler Сміта, скориставшись великими знижками, Індія лише за останні два місяці придбала $17 млн високоякісної нафти марки Юралс із Росії порівняно з $12 млн за весь минулий рік. У минулому Нью-Делі купував нафту здебільшого у виробників з Близького Сходу та Нігерії, але тепер він отримує велику знижку від Росії.
Туреччина збільшила імпорт російської нафти на 200 тис. барелів на день у березні до 300 тис. у квітні. Більше російської нафти почала споживати й Італія, збільшивши споживання зі 100 тис. барелів на день до 300 тис. Частина цієї нафти прямує на нафтопереробні заводи в Європі, які частково належать і контролюються Росією.
Кремлю також вдалося організувати новий потужний – і не під санкціями – банківський центр у Газпромбанку, фінансовому підрозділі Газпрому. А завдяки спритним маніпуляціям Набіулліної, яка підвищила ставки і ввела валютний контроль, що не дозволяє росіянам вивозити гроші з країни, курс рубля перебуває приблизно на тому ж рівні, що й у лютому. Уряд також запровадив вимогу, згідно з якою 80% твердої валюти від експорту має продаватися через уповноважені банки, зокрема Газпромбанк. Інфляція у Росії швидко зростає, ціни зростають більш ніж двозначними числами, але, за оцінками, до кінця року вона може перевищити 25%.
Для Володимира Путіна найбільше питання в майбутньому полягатиме в тому, чи зможе адаптувати свою економіку до тривалої ізоляції. Інші економіки, що зіткнулися з такою ж мертвою хваткою, як, наприклад, іранська, зробили це, і Москва може тривалий час підтримувати роботу своїх банків за рахунок субсидій від продажу енергоносіїв, якщо вони стануть технічно неплатоспроможними.
Росія, на відміну Ірану, не зіштовхувалася з майже повним задушенням свого експорту енергоресурсів. Але відмова від західного імпорту споживчих товарів, виробничих матеріалів і деталей, а також все більше навантаження на російські фінанси зрештою завдадуть серйозної шкоди економіці. І якщо безробіття різко зросте, це може поставити російську владу перед проблемою, з якою вона ще не зіштовхувалася – виживання системи.
Напередодні повідомлялося, що російська держкомпанія Роснефть не змогла продати 6,5 млн тонн нафти під час масштабного тендеру, оскільки вимагала повну передоплату в рублях.
Великі трейдери скоротять закупівлю російської нафти – Reuters
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
