США та ЄС провели 7 лютого засідання Енергетичної ради, на якому обговорювали, зокрема, енергобезпеку країн Східного партнерства в контексті конфлікту з Росією. Сторони пообіцяли допомогти забезпечити додаткове постачання газу до України та Молдови. Але залежність Європи від російського газу дуже велика, щоб легко його замінити. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Зробимо все можливе
“Якраз у той час, коли Європа найбільше потребує стабільного енергопостачання, щоб пережити зиму, Росія намагається посилити свої енергетичні важелі”, – заявив на зустрічі держсекретар Ентоні Блінкен.
Він навів дані Міжнародного енергетичного агентства, згідно з якими російські державні компанії нині стримують постачання природного газу – “ті самі постачання, які можуть знизити рекордно високі ціни”.
Блінкен запевнив, що Вашингтон зробить все можливе, щоб не допустити перебоїв у енергопостачанні Європи. Так, США ведуть переговори з урядами та великими виробниками по всьому світу щодо нарощування потужностей з видобутку природного газу.
“Ці зусилля спрямовані на зміцнення енергопостачання усієї Європи, зокрема України, енергетичній безпеці якої особливо загрожує російська агресія”, – наголосив держсекретар.
Вашингтон допоможе організувати додаткове постачання газу з Європи до України “як за допомогою дипломатії, так і за допомогою технічних знань”, додав він.
“Ми також підтримуємо зусилля України щодо підключення до європейської електромережі – ініціативу, в яку ми вклали понад 138 мільйонів доларів за останні роки. Українська мережа вже готова, і ми сподіваємось, що незабаром вона зможе підключитися до мережі Європи”, – сказав Блінкен.
У свою чергу верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель додав, що “ми перебуваємо в розпалі сильної дипломатичної кризи з Росією”.
Москва, за його словами, використовує постачання енергоносіїв до Європи як зброю для геополітичної вигоди у розпал стрибка цін на них у всьому світі. Боррель закликав Росію до деескалації та запевнив, що “будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та витрати”.
“Ми зв’язалися з нашими основними постачальниками енергії, щоб підвищити нашу готовність та забезпечити надійне, доступне та безпечне енергопостачання не лише для Європейського Союзу, а й для наших сусідів – України, Молдови та Західних Балкан”, – наголосив Боррель.
Він також заявив про необхідність та незворотність переходу на “зелену” енергію та диверсифікацію постачання енергоносіїв.
Комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон звернулася до США як до найбільшого постачальника зрідженого природного газу із закликом “підтримати на високому рівні” постачання ЗПГ до Європи найближчими місяцями, а також “узгодити наші дії для підтримки України в цей критичний момент”.
Де взяти газ
З лютого розпочалися перші в історії фізичні постачання газу з Угорщини до України. До цього постачання з Європи були віртуальними – Україна відбирала газ, який йшов транзитом через її територію з Росії до ЄС, оплачуючи його своїм європейським партнерам.
І хоча це допомогло Києву здобути певну незалежність від Москви, все одно йдеться про російський газ. Газпром -найбільший постачальник блакитного палива до Європи, і знайти йому заміну буде дуже непросто.
Переглядаючи свої плани на випадок перебоїв із постачанням російського газу, чиновники ЄС з кінця минулого року ведуть переговори з постачальниками, включаючи Катар та Норвегію, про збільшення поставок. Готовність підтримати ЄС у разі перебоїв висловив і Азербайджан.
Спочатку переговори були реакцією на високі ціни, але загострення напруженості у відносинах із Росією змусило ЄС шукати інших постачальників.
Невикористані потужності інфраструктури ЗПГ у Європі можуть обробляти великі обсяги, хоча аналітики попереджають про вузькі місця, включаючи обмежені глобальні потужності зі зрідження газу та існуючі контракти постачальників на відправку газу в Азію, зазначає Reuters.
Так, Катар, один із найбільших світових експортерів газу, заявив минулого тижня, що не зможе самостійно заповнити потреби Європи у газі у разі нестачі.
Європейська криза
У 2021 році енергетичні ринки Європи накривсправжній шторм: холодна пізня осінь та рання зима у Північній півкулі скоротили світові запаси; Росія розпочала технічне обслуговування своєї газової інфраструктури, яке було відкладено у 2020 році через пандемію; відновлювана генерація постраждала від безвітряної погоди на більшій частині Європи; Росія практично припинила додаткове постачання газу понад законтрактовані обсяги.
Європа, яка згорнуласвоє найбільше наземне газове родовище в Нідерландах та побудувала лише кілька терміналів для імпорту ЗПГ, виявилася незахищеною. Такою вона і залишиться, хоч би що говорили Вашингтон і Брюссель. Тому що ЗПГ -єдине гнучкий джерело газу, яке можна швидко перенаправити, -не може замінити російський газ, пише Foreign Policy.
Росія забезпечує близько 40% постачання газу до Європи. Наступними за величиною постачальниками трубопроводом є Норвегія, Алжир та Азербайджан – сумарно вони поставляють до 45%.
Європа також отримує природний газ, який зріджується та доставляється морським транспортом, в основному це газ із США та Катару. ЗПГ становить ще близько 15% імпорту, причому ця цифра суттєво зросла цього року.
ЗПГ на всіх не вистачить
Імпорт зрідженого природного газу до ЄС досяг рекордного рівня у січні – 11,8 мільярда кубометрів, майже 45% цього обсягу припало на США.
Але незважаючи на те, що європейський імпорт ЗПГ у січні збільшився втричі порівняно з виключно низькими рівнями минулого року, зниження російських трубопровідних постачань настільки велике, що цей імпорт не збільшив загальний обсяг газу, що надходить до Європи, порівняно з минулою зимою.
І надії на суттєве збільшення ЗПГ на світових ринках замало. Найбільший у світі виробник -США -працює на повну потужність. Так само, як Катар та Австралія – другий та третій виробники відповідно.
Друга проблема полягає в тому, що скраплений природний газ не буде доставлений туди, де Європа потребує його найбільше. Найбільшебракує Німеччині, де немає жодного терміналу з прийому ЗПГ і де Газпром володіє значними потужностями зберігання, які вирішив не заповнювати в 2021 році. Ось чому Берлін просить не включати енергетику до пакету санкцій проти Москви.
Значна частина європейських потужностей з імпорту ЗПГ перебуває у Європі. Іспанія, яка практично не імпортує російський газ, має приблизно 27% цих потужностей, але її газова інфраструктура погано інтегрована з рештою Європи.
Ще 19% потужностей припадає на Велику Британію, яка сама зіштовхнулася з гострою нестачею газу після неоднозначного рішення закрити своє найбільше сховище у 2017 році.
У ЄС запевняють, що на цей сезонгазувистачить. Але щоб уникнути повторення кризи цієї зими, політики мають засвоїти урок: потрібно знайти способи збільшити постачання в опалювальний сезон, створити стратегічні запаси, диверсифікувати джерела постачання та вдосконалити внутрішню розподільну інфраструктуру Європи.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet