Російські державні ЗМІ заполонили інформаційні агенції дезінформацією, зосередивши увагу на помилковому твердженні про те, що фондові ринки США впали у відповідь на позицію США щодо України. Чергова казка про те, що «у них еще хуже». Справді, ринки США та Європейські ринки різко впали у понеділок, оскільки побоювання щодо посилення військової напруги між Росією та Україною та дії з боку центрального банку США, який заявив, що розраховує відреагувати на стрімке зростання інфляції у США шляхом підвищення відсоткових ставок цього року спровокував розпродаж акцій.
У Лондоні індекс FTSE 100 упав більш ніж на 2,6%, а біржі у Німеччині та Франції впали майже на 4%. Але акції в США показали «відскок» і закрилися у плюсі, незважаючи на падіння більш ніж на 2% раніше. Технологічний індекс Nasdaq упав більш ніж на 10%, порівняно з попереднім максимумом. Його падіння вважається “корекцією” ринку.
Ринки країн із високим ВВП (наприклад, США, Ізраїль, Франція) більш стійкі до соціальних потрясінь, ніж ринки країн, що розвиваються. Тут інвестори менше йдуть за загальним негативним настроєм, крім того, зрушити ринки з великою капіталізацією складніше.
Росія навряд чи має право відносити себе до таких країн, тому закономірно, що російський ринок акцій впав за основними біржовими індексами на величини, які можна порівняти з обвалом часів початку пандемії в березні 2020 року. Зіграли свою роль в очікуванні посилення грошово-кредитної політики з боку найбільших ЦП світу та завершення поновлюваного зростання більшості економік світу. Але головною причиною обвалу виявилося зростання геополітичних ризиків, яке спровокувало падіння вартості російських активів.
За останні місяці світові ринки вже кілька разів суттєво «штормили», але серйозна корекція починається лише зараз. Падіння світового ринку приблизно на 5% та російського на 20% – це ще далеко не межа. Аналітики визнають, що поки що не «бачать дно».
«Сложно сказать, где именно дно российского рынка, но если упомянуть ситуацию с началом пандемии в марте 2020 года, индекс Мосбиржи тогда упал на 35%, примерно до 2100 пунктов. Если принять уровни октября как начало геополитических потрясений, то отечественный рынок потерял уже почти 25%», — каже директор департаменту роботи з акціями КК «Система Капітал» Костянтин Асатуров. Експерт вважає, що до початку зимових Олімпійських ігор 2022 року панічні настрої трохи вщухнуть, а ринок заспокоїться, хоча до цього часу російські активи можуть втратити ще 5-15%.
Російський фондовий ринок падає з кінця позаминулого тижня на тлі провальних переговорів Кремля зі США та НАТО, різких заяв представників Міністерства закордонних справ РФ та загрози війни з Україною. За кілька днів акції найбільших компаній Росії (“Газпрому”, “Сбербанку”, “Русалу”, АФК “Система”, “Норнікелю”, “Новатеку”, ВТБ, “Роснефти”) в середньому втратили 10-15% своєї вартості. При цьому значно подорожчали долар та євро. Центробанк РФ, щоб не допустити послаблення рубля до 80 доларів, був змушений оголосити про припинення закупівлі валюти на невизначений термін. Але це не допомогло.
За всіма показниками початок 2022 року може стати одним із найгірших для російського фондового ринку за останні 25 років. Через зовнішній негатив індекс Мосбіржі продовжує бити антирекорди і потенційно може досягти показників кризових 1998 та 2008 років.
Російська бізнес-еліта, олігархи та керівники великих державних підприємств країни відомі своєю лояльністю до Кремля. Багато хто з тих, хто сьогодні займається бізнесом, розуміє, що вони утримують свої позиції лише доти, поки це дозволяють Путін та його найближче оточення. Хоча вони можуть публічно сперечатися про податкові ставки, інвестиційні схеми або державну підтримку, зовнішня політика для них закрита. Інакше великий бізнес у Росії неможливий у принципі. Тому єдине, що залишається російській бізнес-еліті, яка втрачає мільярди доларів через агресивно-болісну зовнішню політику Кремля, це готуватися мовчки до ще більших втрат.
«Мы мало что можем сделать, когда в игру вступают большие политические силы. У нас связаны руки» – сказав анонімно виданню The Moscow Times один бізнесмен із російського списку Forbes 200 найбагатших людей країни. Бізнесмени Росії страждають від економічної кризи, що насувається, але не можуть заявляти про це публічно. Якщо страждають лідери бізнесу, то що вже говорити про простих людей, для яких падіння ринків – це подорожчання власного життя, безробіття та бідність!
Але Путін дуже далекий від хвилювання за Росію, її економічного стану та розвитку, за життя та благополуччя людей, мешканців Росії. У своєму імперському маренні він, схоже, забув про країну, яка навіть без додаткових санкцій країн Заходу у відповідь на агресивні дії ледве утримується над безоднею. Єдине, що залишається такому «правителю», щоб приховати свою безглуздість, це брехливо кричати про те, що «у них еще хуже»!
НАТО у понеділок заявило, що переводить сили в режим очікування після того, як Росія розмістила близько 100 000 військовослужбовців та важку техніку на кордоні з Україною. У неділю ситуація спонукала США, Велику Британію та Австралію наказати сім’ям дипломатів залишити Київ.
“Україна явно викликає занепокоєння, яке сьогодні тисне на ринки”, – сказав Даррен Шуринга, головний виконавчий директор інвестиційного консультанта ASYMmetric ETF. «Це продовжуватиме тиснути на ринки в найближчому майбутньому, поки не буде будь-якого рішення та більшої ясності щодо того, як виглядає результат».
Специфіка Росії була розглянута на прикладі 44 терактів, що трапились у країні з 1999 року.
Ситуація значною мірою виявилася близька до країн, що розвиваються:
– російський індекс (ММВБ) падав у 63,6% випадків (в інших країнах – 60,7%);
– у 64% (у країнах – 65%) падіння було суттєвим – від 1%.
Але надвечір на ринку США з’явилися агресивні покупки, які повністю викупили все попереднє зниження.
Чіткої відповіді чому так сталося немає. Деякі експерти вважають, що ринок США виявився просто перепроданим, а денний обвал ринку був викликаний так звані “стоплоси” (доручення брокеру закрити угоду при досягненні певного рівня втрати ціни).
Автор: Юрій Федоренко (Керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод)
