Усі світові ринки реагують на події навколо України, на яку, як кажуть на Заході, чекає нове російське вторгнення. Один із найбільших банків світу JP Morgan вважає, що ціни на нафту можуть підскочити до 150 доларів, а інфляція зрости майже вдвічі. Кореспондент.net розповідає, яка зараз ситуація у самій Україні.
Облігації тепер так, ніби є неминучий ризик дефолту
Номіновані в доларах українські суверенні євробонди з початку 2022 року втратили у вартості близько восьми відсотків, що стало найгіршим результатом на ринках, що розвиваються (emerging markets) після Аргентини, про що свідчать дані терміналу агентства Bloomberg.
Так, українські валютні облігації з погашенням у 2033 році, обсягом 2,6 мільярда доларів, у січні втратили у ціні майже дев’ять відсотків.
Ці папери з листопада торгуються дешевше за номінальну вартість, на сьогодні знижка до номіналу досягла майже 20 відсотків: тобто євробонд, який Мінфін України погасить за один долар, зараз оцінюється ринком у 81 цент.
Таким чином, прибутковість цих паперів з погашенням у 2033 році (чим вони більші, тим вище ринок оцінює ймовірність дефолту) досягла десяти відсотків річних.
Незважаючи на те, що така ситуація свідчить про переддефолтний стан, насправді це не так, говорить стратег з ринків, що розвиваються, Vontobel Asset Management Карлос де Соуса.
Макрофінансове становище України є набагато кращим, ніж у 2014 році: рахунок поточних операцій країни близький до балансу, курс гривні плаває, а валютні резерви на хорошому рівні, написав аналітик.
#Ukraine bonds are now trading as if there was an imminent risk of #default. Military escalation is an important risk, but #restructuring seems highly unlikely. This is not 2014: macro is far better. Crimea’s takeover was not the cause of the 2014 defaulthttps://t.co/bYikB9zhl2 pic.twitter.com/fqBdSReWQu
— Carlos de Sousa (@desousacarlos) January 18, 2022
Гривня, як і рубль, показала найгіршу динаміку на основних ринках, що розвиваються, в 2022 році: українська валюта з початку року подешевшала на 4,5 відсотка, російська – на 5,3 відсотка.
Головною причиною різкого ослаблення гривні у січні став психологічний фактор, пов’язаний із геополітичними подіями навколо України та реакцією на них учасників ринку, пояснив заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій.
“Відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на валютному ринку України. Зокрема, нерезиденти-інвестори в ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики, – ред.) продали з початку року облігацій на загальну суму понад п’ять мільярдів гривень та купили іноземну валюту на суму 264 мільйони доларів”, – заявив Гелетій.
За його словами, такий обсяг додаткового попиту мав певні наслідки для ситуації на внутрішньому валютному ринку, оскільки поєднувався з дією окремих сезонних факторів. Зокрема, певний вплив на загальну ринкову кон’юнктуру справили традиційно активні бюджетні витрати у грудні.
Крім того, традиційно у січні спостерігається певне зменшення продажу валюти агропромисловими підприємствами. Водночас обсяги продажу валюти з боку іншої провідної експортної галузі – гірничо-металургійної – залишаються на високих рівнях і поки що не демонструють ознак до зменшення.
Гелетій також запевнив, що наразі валютний ринок України “має надійну макроекономічну основу, а також є значно стійким до шоків”. Обсяг валютних резервів (понад 30 мільярдів доларів) дозволяє Нацбанку за необхідності проводити інтервенції для пом’якшення валютних коливань.
Поряд з прибутковістю суверенних єврооблігацій в іноземній валюті загальний ризик країни зазвичай відображається в котируваннях кредитно-дефолтних свопів (CDS) – контрактів, які страхують інвесторів від потенційного дефолту за держпаперами.
Поточна вартість страховки від українського дефолту – одна з найвищих у світі: четверте місце у регіоні EMEA (Європа, Близький Схід, Африка) після Ефіопії, Гани та Тунісу.
Виходячи з даних терміналу Bloomberg, 24 січня котирування українських п’ятирічних CDS підскочили ще на 92 базові пункти – до 917.
Це означає, що страховка від дефолту за українськими держпаперами на суму десять мільйонів доларів протягом п’ятирічного періоду коштує інвесторам 917 тисяч доларів щороку.
В Україні працює декілька фондових майданчиків. Основний індекс Української біржі UX з початку 2022 року втратив 2,4 відсотка, а з кінця жовтня, коли з’явилася інформація про стягування російських військ до українського кордону – на десять відсотків.
Втім, український ринок акцій малоліквідний – лише близько десяти компаній, тому називати його репрезентативним показником настроїв інвесторів не можна.
Тому інвестори дивляться на українські папери, що торгуються на Лондонській біржі та Варшавській фондовій біржі. Так, котирування акцій швейцарської Ferrexpo, яка в Україні займається виробництвом залізорудних котунів, у Лондоні впала майже на 25 відсотків з початку року.
Індекс Мосбіржі в основні торги 24 січня обвалився на шість відсотків. Курс долара на торгах вперше з листопада 2020 року перевищив позначку 79 рублів. Курс євро також зріс майже на 1,68 рубля, до 89,55 рубля. Понад 89 рублів біржовий курс європейської валюти попереднього разу піднімався в травні 2021 року.
Нестабільна ситуація на російському ринку акцій спостерігається другий тиждень поспіль. Зокрема, падіння відбувається через напружену ситуацію навколо України, що зберігається. Крім того, сьогодні Банк Росії оголосив про зупинення купівлі іноземної валюти на внутрішньому ринку у рамках бюджетного правила.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
