Проблема стрімкого зростання споживчих цін, з якою весь світ зіштовхнувся на тлі кризи, спричиненої пандемією, не втрачає своєї актуальності й у 2022 році. Інфляція залишається одним із головних викликів світової економіки, і Україна не стала винятком. Влада допускає різні сценарії і готується до можливих нововведень. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Інфляційний шок
У 2022 році зростання цін на сировинну продовольчу групу товарів складе від 10% до 20%, попереджає радник президента України Олег Устенко. До таких товарів, за його словами, належать, зокрема, зерно, цукор, какао та інше.
Загалом продовольча сировина – це будь-які продукти тваринного, рослинного, мікробіологічного, мінерального, штучного або біотехнологічного походження, а також питна вода, що використовуються для виробництва харчових продуктів.
Устенко пояснив, що такий стрибок цін на продовольчі сировинні товари призведе, своєю чергою, до інфляції у розмірі 8-10% – а це вже може вимагати антикризових заходів.
“З огляду на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома – майже 50%, – таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком”, – заявив він Інтерфаксу.
Устенко наголосив, що зростання інфляції – це серйозний ризик для всього світу, не лише для України. На його думку, проблема збережеться і в 2023 році.
“Поточний рік – рік серйозних інфляційних викликів, оскільки ми спостерігаємо високий рівень інфляції в основних емісійних центрах. А ми фактично імпортуємо цю інфляцію з емісійних центрів. Динаміка інфляції за сировинною групою, особливо продовольчою, очікується у бік збільшення, що, звісно, ударить по гаманцях людей не лише в Україні, а й у всьому світі”, – пояснив радник президента.
За його словами, базовий сценарій зростання інфляції у 2022 році, який розглядає Офіс президента, становить 7%.
“Національний банк виставляє інфляційну мету на 5% плюс-мінус 2%. Отже, максимально допустимий рівень інфляції – 7%. Але ситуація залежить не лише від України, а й від зовнішніх шоків”, – додав Устенко.
За даними Державної служби статистики, споживчі ціни в Україні за 2021 рік зросли на 10%, що є максимальним показником із 2017 року (тоді інфляція становила 13,7%).
Продукти харчування за рік подорожчали на понад 13%. Найбільше зросла в ціні соняшникова олія – на 39% та цукор – на 28%. Також значно зросли ціни на яйця та хліб (19%).
Антикризові заходи
Враховуючи сказане, влада розглядає різні антикризові заходи – зокрема, не виключено можливості адресних виплат для незахищених верств населення за аналогією з програмою єПідтримка, в рамках якої вакциновані українці можуть отримати тисячу гривень для оплати певного переліку товарів та послуг.
“В Офісі президента позиція більш ніж чітка: насамперед підтримку мають отримати найбільш вразливі та незахищені верстви населення, – наголосив Устенко. – Яку саме – варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamp у системі Дія – так званих продуктових чеків, як це практикується в США. Але це антикризові заходи, які можуть запроваджуватися за потребою.
Устенко підкреслив, що йдеться саме про американські food stamp: “Не плутати з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами”.
А ось ідею з тимчасовим установленням нульової або зниженої ставки ПДВ на продукти харчування він вважає ризикованою та невиправданою, оскільки такий крок може спотворити конкуренцію на ринках і спричинить додаткові витрати на адміністрування.
“У наших умовах це додатковий ризик для економіки, – пояснив радник президента. – В результаті, може виявитися, що економічний ефект від цього не такий, як здавався на етапі розрахунку”.
Американський приклад
Food stamps – це продуктові талони, що видають американцям, які не мають доходів або мають низькі доходи, у рамках Програми допомоги у додатковому харчуванні (Supplemental Nutrition Assistance Program – SNAP).
Більшість коштів у рамках програми розподіляється за допомогою пластикових карток, а раніше для цього використовувалися паперові талони (відривні купони, скріплені в книжечки) номіналом 1,5 та 10 доларів.
У 2008 році з назви програми зникла згадка про талони, оскільки ще наприкінці минулого століття паперові талони були витіснені пластиковими картками.
Програма почала діяти у травні 1939 року, загальна кількість учасників становила 20 мільйонів осіб. Громадяни, які отримували допомогу та купували на неї їжу, отримували від держави додаткову субсидію у розмірі 50% витрат, яка, у свою чергу, могла бути використана для придбання додаткових продуктів харчування.
Програму згорнули навесні 1943 року, коли ситуація у країні стабілізувалася. Однак у сенаті не припинялися суперечки щодо необхідності її відновлення, і в травні 1961 року програму запустили знову, у пілотному режимі. З 1964 року програма SNAP набула статусу постійної, а з 1974 року – загальнонаціональної. Умови програми неодноразово змінювалися.
Програму критикують за те, що уряду не вдалося уникнути зловживань та шахрайства. Громадяни приховують додаткові доходи, щоб продовжувати отримувати допомогу, а самі талони, незважаючи на заборону, змінюють готівку, вступаючи в змову з продавцями.
Продуктові талони США – це еквівалент коштів. Там можна придбати лише певний перелік продуктів: хліб, випічку і пластівці; фрукти та овочі; м’ясо, рибу, молочні продукти; насіння та сільськогосподарські рослини, з яких можна виростити придатні для харчування плоди. Деякі ресторани можуть приймати карти SNAP як оплату за економ-обід.
За програмою не можна придбати алкоголь та тютюн, товари для тварин та непродовольчі товари, ліки та вітаміни.
Більшість працездатних бездітних дорослих для отримання допомоги мають бути офіційно працевлаштовані. Дорослі громадяни, які не мають неповнолітніх дітей, можуть отримувати допомогу лише три місяці протягом 36-місячного періоду, за умови, що вони не працюють або не беруть участь у навчальних програмах.
Середня допомога на одну особу становить у 2022 році 175 доларів на місяць, для сім’ї з трьох осіб – 520 доларів.
SNAP – найбільша федеральна програма допомоги у США. За даними за 2019 рік, нею скористалося близько 38 мільйонів людей – це приблизно 12% населення. З роками кількість тих, хто отримав допомогу, поступово знижується, а уряд час від часу скорочує програму.
Інфляція у світі
З величезною інфляцією зіткнулися минулого року майже всі країни. Так, за офіційними даними, у листопаді зростання цін склало 6,8% у річному вираженні, що є максимумом за останні 39 років.
Інфляція у Німеччині досягла максимального значення за 29 років і становила у листопаді 5,2%.
У Туреччині інфляція досягла 36% – найвищий показник за 19 років.
За попередніми даними іспанського статистичного відомства, у 2021 році зростання цін склало 6,7% – абсолютний максимум майже за тридцять років.
Інфляція в Британії в листопаді перетнула позначку 5% – це теж найбільший показник для країни за тридцять років.
Таке зростання цін змушує центробанки переходити до рішучих заходів – підвищення облікових ставок. Першим із найбільших наприкінці 2021 року став Банк Англії, за ним незабаром підуть США, а також Європейський центробанк.
Високі ставки центробанків означають високу вартість запозичень як державі, так приватного бізнесу, що, своєю чергою, стримує економічне зростання.
Національний банк України у 2021 році підвищував облікову ставку п’ять разів, доки вона не досягла у грудні 9%. Такий крок регулятор пояснив необхідністю стримувати зростання споживчих цін. Докладніше – у матеріалі В Україні подорожчали гроші.
Тим часом ФАО – Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (Food and Agriculture Organization, FAO) підрахувала, що за рік ціни на продукти у світі зросли на третину.
Зокрема, середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 125,7 пункту – це на 28% вище за показник 2020 року. В ООН відзначають, що розраховувати на стабілізацію ситуації не доводиться через пандемію COVID-19 і все більш непередбачувані погодні умови.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
