Казахстан донедавна залишався острівком стабільності у неспокійному регіоні Центральної Азії. Роки цієї стабільності в країні ознаменувалися зростанням економіки багатої на природні ресурси держави протягом останніх двох десятиліть та мільярдними інвестиціями від міжнародних концернів, таких як Chevron і французька TotalEnergies.
Тепер же колишню радянську республіку охопили найпотужніші за 30 років її незалежності протести та насильство. Заворушення, викликані на першому етапі підвищенням цін на пальне, згодом переросли у повстання проти корупції та кумівства, спонукали президента країни Касима-Жомарта Токаєва оголосити надзвичайний стан і просити введення військ Росії та її союзників у допомозі придушити протести.
Демонстрації та подальше насильство в країні, яка є найбільшим у світі експортером урану та великим виробником нафти та газу, викликали в інвесторів занепокоєння. Вони побоюються, що соціальні та політичні заворушення можуть підірвати репутацію Казахстану як надійної для інвестицій держави. “Загалом, як би влада не змінилася після цих протестів, вона пам’ятатиме, що прямі іноземні інвестиції – це “золотий гусак”, і не захоче, щоби ця курка припинила нести яйця”, – сказав у коментарі DW економіст Тімоті Еш. “Слід виходити з того, що галузь природних ресурсів не зазнає потрясінь. Обнадіює й те, що не було серйозних збоїв у виробництві енергії та сировини”, – додає він.
Разом з тим, аналітик запитує, що станеться в тому разі, якщо “зусилля влади у придушенні протестів будуть дуже жорстокими, чи будуть західні уряди змушені вводити санкції як щодо Білорусі, і як це вплине на інвестиції в Казахстан”. Він припускає, однак, що “Захід цілком може зайняти більш прагматичний підхід, враховуючи важливість Казахстану для глобальних ланцюгів постачань”.
Найбільший у світі виробник урану
На Казахстан припадає понад 40 відсотків глобального виробництва урану – основного палива для атомних реакторів. Підконтрольний державі “Казатомпром” – найбільший у світі виробник урану, заявив, що потрясіння в країні поки що не вплинули на виробництво або експорт. Однак спотові ціни на уран різко зросли минулого тижня на тлі побоювань, що заворушення у Казахстані можуть призвести до серйозного збою у виробництві.
“Будь-яке скорочення поставок з Казахстану точно відчуватиметься по всьому світу”, – каже керівник енергетичної консалтингової компанії UxC Йонатан Гінце. “Однак ринок цього палива передбачає довгострокові контракти, тому атомні компанії та переробники палива у цьому циклі мають і стратегічні запаси, що допомагає захистити їх від будь-яких короткострокових перебоїв у постачанні”.
Партнер “Казатомпрому” – великий канадський виробник урану Cameco – попередив, що будь-яка турбулентність в Казахстані може стати “значним каталізатором на урановому ринку”. “Це й нагадування, що надмірна залежність від будь-якого джерела постачань є ризикованою”, – йдеться у заяві канадської компанії.
Казахстан, який забезпечує 20 відсотків річних потреб Європи в урані, вибився на серйозні позиції на ринку урану завдяки низькій собівартості виробництва. А у нинішньому “постфукусімському” світі ціновий фактор часто має вирішальну роль на тлі зменшення попиту на уран.
Однак останніми роками ціни на уран знову поповзли вгору на тлі спроб багатьох урядів боротися зі змінами клімату за допомогою як раз таки використання атомної енергетики. “Проблеми в Казахстані, безумовно, можуть дати поштовх іншим виробникам, адже існує інтерес диверсифікуватися, відійти від надмірної залежності від казахстанського урану”, – коментує Гінзе для DW.
Зростання цін не за горами?
Казахстан, який є членом ОПЕК+, також є і найбільшим виробником нафти в Центральній Азії, видобуваючи близько 1,6 мільйона барелів нафти на добу. Основна частина цих обсягів експортується за кордон, у тому числі до Європейського Союзу та Китаю. Країна займає 12 позицію в світі в списку найбільших підтверджених запасів сирої нафти. Їх оцінюють у 30 мільярдів барелів.
А ще Казахстан входить до списку провідних постачальників вугілля. У 2018 році в Казахстані видобуто 108 мільйонів тонн.
З 1991 року вуглеводнева галузь залучила близько 60 відсотків усіх прямих іноземних інвестицій і на неї припадає більше половини усіх експортних надходжень країни. Глобальні нафтові компанії, такі як ExxonMobil, Chevron, італійська Eni та французька TotalEnergies, протягом багатьох років інвестували у цю галузь мільярди доларів, сприяючи її зростанню.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2018 році країна була дев’ятим за величиною експортером вугілля та сирої нафти та 12-м – природного газу. Близько 80 відсотків річного експорту нафти Казахстану постачається до країн Європейського Союзу.
Нинішні протести ще не вплинули на видобуток на трьох найбільших нафтових родовищах Казахстану – у Тенгізі, яким керує консорціум під керівництвом Chevron, а також у Кашагані й Карачаганаку, які належать Shell. “Заворушення збіглися у часі зі спробами ОПЕК+ дотримуватися встановлених квот, що зберігає тиск на ціни на нафту. Якщо ми побачимо подальші перебої, ціни можуть зрости вище свого жовтневого піку і, залежно від рівня перебоїв, можуть досягти й тризначних показників”, – спрогнозував у розмові з DW старший ринковий аналітик компанії OANDA Крейг Ерлам.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
