Запланована купівля Саудівською Аравією польського нафтопереробного заводу має призвести до того, що найбільший виробник Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) відповідатиме за дві треті поставок нафти в Польщу, так це послабить важелі впливу Росії – панівного на сьогодні постачальника. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Менша залежність
Польща віддавна прагне зменшити залежність від імпорту енергоносіїв з Росії шляхом укладання угод з альтернативними постачальниками, і її рішучість зростала в міру погіршення відносин між країнами.
В останні місяці між Москвою та Варшавою виникли розбіжності через газопровід Північний потік-2, що йде в обхід України, а також через міграційну кризу, пов’язану із сусідньою Білоруссю.
Відносини між Варшавою та Москвою в контексті постачання нафти погіршилися на початку 2021 року, коли Польща змогла скоротити закупівлі в Росії через суперечку про ціну між Роснефтью та польською PKN Orlen.
Роснефть призупинила постачання нафти у Польщу у лютому минулого року, після того, як не змогла погодити умови нового контракту з PKN Orlen. Попередній договір, дія якого закінчилася 31 січня, передбачала постачання від 5,4 до 6,6 млн т на рік. Новий дворічний контракт, який сторони уклали в середині березня, передбачає закупівлю Роснефтью 3,6 млн т сирої нафти на рік.
12 січня 2022 року саудівський державний нафтовий гігант Aramco заявив, що погодився купити 30% акцій другого за величиною НПЗ в Польщі і збільшити постачання нафти провідної державної енергетичної компанії PKN Orlen до 200-337 тисяч барелів на добу.
Потужність Гданського нафтопереробного заводу становить 210 тисяч барелів на добу і поступається лише державному НПЗ в Плоцьку з потужністю близько 270 тисяч барелів на добу.
“Ми цінуємо наші ділові відносини як з російськими партнерами, так і з іншими постачальниками сирої нафти на наші нафтопереробні заводи”, – сказав представник PKN Orlen у коментарі для Reuters.
У компанії заявили, що не мають наміру “припиняти бізнес із російськими партнерами”, і відмовилися розкривати деталі своїх торгових контрактів. Saudi Aramco поки що теж не змогла надати детальнішої інформації про угоду.
Політика проти економіки
Польща є одним з найбільших споживачів нафти в країнах Балтії, і її PKN Orlen володіє частками у нафтопереробних заводах у Литві і Чехії, які також є покупцями нафти марки Urals із Росії.
За підрахунками Reuters, якщо угоду буде завершено, Aramco збільшить постачання нафти в Польщу в три-п’ять разів і зможе задовольнити від 50% до 70% потреб Польщі у сирій нафті.
Сірчиста саудівська нафта технічно добре підходить для польських нафтопереробних заводів, налаштованих на переробку російської нафти марки Urals, але логістика може збільшити витрати, порівняно з імпортом російської сировини, пояснив аналітик незалежної консалтингової компанії JBC Energy Віктор Катона.
“Прагнення Польщі домогтися незалежності від постачання з Росії насамперед обумовлене політичними причинами”, – сказав експерт і додав, що будь-яке скорочення закупівель завдасть збитків російським експортерам нафти.
З слів Катона, Саудівська Аравія вже постачає морем у польський Гданськ нафту в обсязі близько 90 тисяч барелів на добу порівняно із приблизно 142 тисячами барелів російської нафти Urals, яку поставляють тим самим маршрутом.
Морський імпорт Польщі, який також містить сорти з Північного моря та Західної Африки, зріс, адже обсяги постачання нафти через старий радянський нафтопровід Дружба в Польщу скоротилися – це відображає політичні, а також технічні проблеми останніх років.
Очікується, що цього місяця Росія поставить 120 тисяч барелів нафти на добу по Дружбі порівняно із приблизно 220 тисячами барелів на добу в січні 2021 року, згідно із двома джерелами і даними Eikon. У середині 2000-х років постачання сягало 500 тисяч барелів на добу.
Два джерела, близькі до угоди між Польщею та Саудівською Аравією, заявили, що вона має велике значення для Польщі, але навряд чи вплине на внутрішню політику в рамках ОПЕК+, яка об’єднує Організацію країн-експортерів нафти та інших великих виробників, включаючи Росію.
З слів одного із джерел, Росія та Саудівська Аравія, об’єднані необхідністю підтримувати ціни за допомогою угод про видобуток, звикли конкурувати за частку ринку і могли б навіть надати Заходу урок із прагматичного управління відносинами, заснованими на суперництві.
“Кожен може інвестувати куди захоче”, – сказало на умовах анонімності джерело, близьке до угоди. Джерело послалося на інвестиції Роснефти в індійську Essar у 2017 році, в яких також була зацікавлена Aramco.
США погрожують Росії жорсткими санкціями у разі вторгнення в Україну і тиснуть на країни ЄС, які не можуть дійти єдиної думки, як поводитися з Росією в умовах загострення конфлікту з Києвом.
Сира нафта посідає перше місце серед усіх енергоресурсів, імпорт яких здійснюють країни ЄС. У 2021 році на нафту припадало 70% від загального обсягу імпорту енергоресурсів.
Водночас Росія залишається головним постачальником нафти в європейські країни (і другим у світі після Саудівської Аравії). На частку РФ припадає близько чверті всієї нафти, що поставляється в Євросоюз.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
