Курс гривні в січні впав до мінімуму за рік і неабияк налякав українців. Як і у випадку з обвалом єврооблігацій, експерти передусім пов’язують це із загостренням конфлікту з Росією. Інвестори злякалися та почали розпродувати українські цінні папери, долар почав стрімко дорожчати. Втім, в Офісі президента запевняють, що поки боятися немає чого. А НБУ знову підвищив облікову ставку у рамках боротьби з інфляцією. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Зона комфорту
До поточного ослаблення гривні призвело короткострокове коливання, заявив радник Президента України з економічних питань Олег Устенко.
Він пояснив, що у довгостроковій перспективі “ми перебуваємо в зоні комфорту”, адже в Україні обсяг золотовалютних резервів становить 30 млрд доларів, і “вони перекривають чотири місяці нашого імпорту”.
Золотовалютні резерви – найважливіший індикатор фінансової стабільності держави, який визначає її здатність погашати боргові зобов’язання. Фактично золотовалютні резерви – це матеріальні активи, з яких уряд регулює котирування валют, міжнародні платежі та інші економічні параметри.
Сюди належать запаси дорогоцінних металів, боргові зобов’язання іноземних компаній та валюти іноземних країн у вигляді готівки. Золотовалютні резерви уряд використовує задля підтримки стабільного курсу національної валюти і навіть забезпечення зовнішніх зобов’язань.
Резерви мають високу ліквідність – це означає, що будь-якої миті їх можна буде використати для оплати боргів, як інвестиції, при проведенні торгових транзакцій тощо.
Устенко наголосив, що переживати можна починати, якби запасу золотовалютних резервів вистачало менш як на три місяці, а в нас це “чотири місяці, навіть трохи більше”.
НБУ підтримує курс, бо продає долари з резервів і так стримує коливання на валютному ринку. Тільки за попередній тиждень регулятор мусив продати близько 300 млн доларів.
Після піка, який припав на 18 січня, вартість долара в Україні дещо знизилася за останні два дні. Офіційний курс НБУ на 20 січня становить 28,40 грн за долар. На міжбанківському валютному ринку за підсумками 19 січня ціна долара знизилася на 8 коп. – до 28,31 грн в продажу і 28,29 грн в купівлі.
Зачепить кожного
Щодо зростання споживчих цін, яке теж не могли не помітити наші співвітчизники, то, з слів радника Президента, до інфляції призвели зовнішні економічні чинники, крім того, інфляція обійшла весь світ. Тому показник 10%, з яким Україна закінчила рік, є дуже непоганим.
“Ніколи не було такої різниці між інфляцією України і розвинених країн, таких як США. Диференціал тільки три процентних пункти: наша – 10%, їхня – 7%”, – сказав він і додав, що такого показника в США не було кілька десятків років.
Радник Президента відзначив, що в Держбюджеті України на цей рік інфляція запланована на рівні 6,2%, але, якщо враховувати ситуацію, яка є в світі, споживчі ціни, швидше за все, зростатимуть більше.
“Бо в нас так звана імпортована інфляція, – пояснив радник. – Це та інфляція, на яку не впливає центробанк певної країни, у нашому випадку – Національний банк України. Вона завозиться нам в країну, вона йде з-поза зовнішнього контуру”.
Серед основних причин інфляції у світі Устенко назвав зростання цін на енергоносії та ймовірне подорожчання сільськогосподарської продукції.
“Велике подорожчання енергоносіїв – це перше. А по-друге, попит на сільськогосподарську продукцію значний. У кількох латиноамериканських країнах очікується неврожай. І якщо за великого попиту буде недостатньо пропозицій, то ціни можуть зростати. Ми очікуємо на цьому товарному ринку додаткові інфляційні сплески” , – пояснив він.
За такої ситуації завдання уряду – розробити механізм захисту найуразливіших верств населення, додав радник Президента.
“Усі страждатимуть від інфляції. Але найбільше за інших страждатимуть ті країни, які належать до групи так званих економік, що розвиваються. І Україна відноситься саме до такої економіки. Минулого тижня було попередження від Міжнародного валютного фонду, що вони очікують такі зміни в цілому по світу. Тому я вважаю, що нам заздалегідь потрібно розробити правильну стратегію захисту власного населення”, – відзначив він.
20 січня Нацбанк у рамках боротьби з інфляцією підвищив облікову ставку з 9% до 10%. З підвищенням облікової ставки регулятор підвищує вартість грошей для кінцевих споживачів, так він обмежує попит. Через війну темпи зростання цін сповільнюються, але з ними також уповільнюється розвиток економіки. Попереднє підвищення було 9 грудня. Про мотиви НБУ докладно у статті В Україні подорожчали гроші.
11 січня МВФ попереджав, що країни з економікою, що розвивається, повинні підготуватися, бо Федеральна резервна система посилить свою політику. Зокрема, підвищення облікової ставки ФРС, яке очікується цього року не менш як тричі, вплине на багато держав, яким доведеться задіяти низку політичних важелів. Ідеться, зокрема, про девальвацію національних валют і проблеми з держборгом. Докладніше про це в матеріалі ФРС підвищує ставку. До чого готуватися Україні.
Раніше Устенко заявляв, що через високу інфляцію, якої в цьому році Україна не зможе уникнути, влада вивчає варіанти, як допомогти незахищеним верствам населення. Зокрема, це можливо через запровадження т. зв. продуктових талонів – але не як у СРСР, а як у США.
Стрибок цін на продовольчі сировинні товари, з його слів, призведе до інфляції у розмірі 8-10% – а на це можуть знадобитися антикризові заходи. “З огляду на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома – майже 50%, – таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком”, – сказав Устенко.
Докладніше про американський досвід продуктових талонів – у статті Україна готується до цінового шоку.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
