Кабінет міністрів України на період дії карантину запровадив державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування. До них уряд відніс житньо-пшеничний хліб і батон, цукор, пшеничне борошно, українські макаронні вироби, олію, масло, курятину, молоко, яйця та гречку. Тепер граничний рівень торговельної надбавки на зазначені продукти не має перевищувати 10 відсотків від оптово-відпускної ціни.
Значне подорожчання продуктів
Уряд ухвалив відповідне рішення на тлі значного подорожчання продуктів харчування. Дійсно, за даними Державної служби статистики, річна інфляція в Україні вперше з 2017 року досягла двозначної цифри – ціни у 2021 році зросли на 10 відсотків, що вдвічі вище показника 2020 року.
Зокрема, середня ціна на олію торік зросла на 48 відсотків (більше 20 гривень), курятину – майже на 27 відсотків (15 гривень), гречку – майже на 24 відсотки (близько дев’яти гривень), цукор – майже на 35 відсотків (більше семи гривень), макарони – 18,4 відсотка (3,7 гривні), масло – більше 12 відсотків (5,5 гривні), яйця – 11,5 відсотка (більше трьох гривень), пшеничне борошно – 15,4 відсотка (майже дві гривні), молоко – більше 9 відсотків (майже 2,5 гривні).
Прискорення інфляції – це світовий тренд, відзначає в інтерв’ю DW голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. “Серед причин – підвищення цін на газ та мінеральні добрива. Як наслідок зростає вартість готової продукції, зокрема, сільськогосподарської”, – каже він.
До чого призведуть заходи
Запровадження граничного розміру торговельної надбавки має стабілізувати ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та унеможливить маніпуляцію цінами, впевнений перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, цей захід ухвалений у пакеті з рішенням щодо продажу 20 відсотків природного газу власного видобутку виробникам харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за пільговою ціною. Урядову постанову про запровадження граничного рівня торговельної надбавки не вище 10 відсотків на деякі продукти було ухвалено у середу, 12 січня.
Опитані DW експерти розходяться в оцінках такого кроку уряду. Так, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає запровадження регулювання цін необґрунтованим, тому що торговельні мережі не здійснювали маніпулятивних дій. “Здорожчання викликано об’єктивними чинниками. Наприклад, зросли ціни на зерно та газ, які є основною складовою хлібобулочних виробів. Якби були прояви неконкурентної поведінки, їх мав би розслідувати Антимонопольний комітет і застосувати штрафні санкції”, – каже він у розмові з DW.
Нині уряд діє адміністративними заходами, як це було в колишньому Радянському Союзі, замість того, щоб використовувати ринкові інструменти, які не впливають негативно на економіку, вважає Несходовський. “Наприклад, через Держрезерв можна продавати продукцію дешевше, впливаючи на ціни на ринку”, – каже експерт.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський переконаний, що регулювання торговельної надбавки не може ефективно стримувати подорожчання, оскільки зростає собівартість товарів. Крім того, рішення уряду призведе до додаткового адміністративного тягаря для роздрібної торгівлі, вважає Вишлінський. “Торговельні мережі змушені будуть витрачати більше зусиль на підготовку звітності. В результаті витрати перекладуть на несоціальні товари”, – припускає він.
Натомість Ігор Бураковський переконаний, що в надзвичайних обставинах, які склалися нині, регулювання надбавки може спрацювати, але такий захід має діяти протягом короткого часу – максимум три місяці.
Як проконтролювати всіх
Важлива умова, яка необхідна для ефективності держрегулювання надбавки, – жорсткий контроль, додає Бураковський. Уряд обіцяє здійснювати контроль над цінами. Але виникає питання: звідки взяти необхідну кількість контролерів, які будуть ходити усіма ринками та магазинами для визначення факту перевищення торговельної націнки, звертає увагу експерт.
“Чи може зробити уряд стільки перевірок? Великі торговельні мережі – так, а маленькі магазини навряд”, – вважає Бураковський. Інші опитані DW експерти також висловлюють сумнів у здатності проконтролювати невеликі торговельні точки.
Дефіциту очікувати не варто
Крім того, через регулювання торговельної надбавки деякі торговці можуть відмовитися від закупівлі певного товару, припускає у коментарі DW голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Однак повного зникнення якихось товарів з полиць магазинів очікувати не варто, переконаний він. “Насправді, якщо один магазин перестане продавати товар, то його можна буде купити в іншому”, – вважає Дорошенко.
Схожої думки дотримується і Бураковський. “Дефіциту товарів не буде, оскільки нині ринок дуже широкий, і один вид хліба можна замінити іншим”, – зазначає він. З іншого боку, виробники разом з реалізаторами можуть вдатися до хитрощів, модифікувавши продукт, припускає експерт. Тобто, наприклад, продаватимуть той же хліб, але під назвою, яка не підпадатиме під соціальний товар. “Є багато шляхів, які дають можливість обійти обмеження”, – зауважує він.
Як в Америці. Україна готується до цінового шоку
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
