Наприкінці вересня Слідчим комітетом РФ було оголошено про порушення нової кримінальної справи стосовно головного опозиціонера Росії Олексія Навального, який вже відбуває термін. Тепер його звинувачують в створенні екстремістського співтовариства. Максимальним покаранням за це може бути позбавлення волі на строк до 10 років. При цьому, постраждає не тільки опозиціонер, але і всі, хто коли-небудь взаємодіяв з ним або з ФБК.
ФБК – Фонд по боротьбі з корупцією, був створений Олексієм Навальним для розслідування злочинів у вищих ешелонах влади Росії. Природно, що така діяльність не може існувати в тоталітарній державі, якою є РФ зараз. Тому щодо Навального і його соратників не раз порушували кримінальні справи, нехай і з надуманих причин. Проте статті, за якими залучали борців з корупцією і їхнього лідера, були все ж, з точки зору “закону” Росії, кримінальними або адміністративними. Нова ж стаття є суто політичною, що означає відкрите затвердження остаточної позиції Кремля до своїх опонентів.
Стаття 282.1 КК РФ – “Організація екстремістського співтовариства”, дозволить не тільки утримувати Олексія Навального у в’язниці настільки довго, скільки буде потрібно, але і фактично, оголосить поза законом будь-якого опозиціонера чи критика чинної влади в Росії.
Незважаючи на бездіяльність опозиціонера під час виборів до Держдуми РФ, його додаток “Розумне голосування” показав, що навіть за відсутності реальної людини, він створює сильний опір «Єдиній Росії». Партії довелося буквально до останнього дня голосування боротися, щоб блокувати роботу програми в Інтернеті і цифрових магазинах. Ймовірно, нове звинувачення проти Навального прямо пов’язане з його непокорою і боротьбою проти корумпованої влади, навіть перебуваючи у в’язниці.
Варто відзначити, що за 10 років своєї діяльності Олексій Навальний і його команда вели максимально прозору діяльність з точки зору закону. Вони реєстрували ЗМІ, відкривали рахунки в російських банках, орендували офіси, наймали працівників, платили податки. Порушення кримінальної справи за політичною статтею – це остаточна криміналізація опозиції в Росії.
Вища влада Кремля скинула маски і продемонструвала тоталітарний характер своїх дій. Регулярні фальсифікації на виборах, знищення опозиції, дисидентів за кордоном і небажання поступатися президентським кріслом навіть своїм послідовникам це, ніщо інше, як узурпація влади, силове її захоплення. Отже, Володимир Путін, з певної точки зору, вже не є легітимним президентом в Росії.
