Ось і відгриміли переможними литаврами чергові вибори до Держдуми РФ. Ну не те щоб то були «вибори» в повному розумінні слова, бо вибору як такого в росіян не було: цього року російська влада безсоромно застосувала практично всі засоби й методи фальсифікацій волевиявлення.
На тлі загальноросійської виборчої вакханалії блюзнірства та брехні голосувало на виборах до Держдуми РФ і населення окупованих Кремлем територій України — «ЛНР» та «ДНР». Усе пройшло «тихо та спокійно». А як ще на окупованих територіях могло пройти голосування, до якого влада готувалася, як до військових дій? Готувалася задовго до початку виборчої кампанії, застосовуючи як адміністративно-окупаційний вплив, так і казочки про «русский мир», що «так чекає нових росіян», котрі не змогли виїхати з окупованих територій і залишилися на теренах невизнаних республік.
Влада «ДНР» повідомила, що в так званій республіці відкрито 256 дільниць, на яких «новим» громадянам РФ допомагали зареєструватися на сайті держпослуг і отримати доступ до дистанційного голосування. Понад 150 аналогічних дільниць було відкрито в «ЛНР».
Влітку поточного року в «республіках» було розгорнуто кампанію з видачі свідоцтв про соціальне страхування — СНИЛС («страховой номер индивидуального лицевого счета»). Раніше жителі невизнаних республік, які отримують російські паспорти за спрощеним порядком, могли оформити СНИЛС тільки після реєстрації в одному з регіонів РФ. Спеціально під вибори цю процедуру спростили.
Для тих, хто з якихось причин не міг узяти участі в дистанційному голосуванні, влада самопроголошених республік організувала масове підвезення на територію Ростовської області. Голосували жителі ОРДЛО на спеціально відкритій 91-й дільниці, розміщеній здебільшого вздовж кордону з Україною. Голосувати «бажані й рівноправні» жителі окупованих територій могли тільки за одномандатними списками, бо в паспортах РФ, які їм так масово й нав’язливо видають на територіях «ЛНР» та «ДНР», немає даних про реєстрацію.
Для перевезення «нових громадян Росії» на вибори в Держдуму було задіяно 825 автобусів та 12 потягів. На кордоні на час проведення голосування спеціально розвантажили рух транспорту, налякавши заздалегідь усіх «цивільних» можливими обмеженнями руху. Під вибори в «ДНР» продовжили до 30 вересня скасування комендантської години у вихідні. Мало того, саме на ці вибори окремим указом вільною від обмежень зробили й ніч із неділі на понеділок: багато автобусів поверталися, за місцевими мірками, зовсім пізно… Людей агітували безкоштовним сухим пайком та можливістю відвідати продовольчі магазини на території Ростовської області (бо ціни на продукти харчування на «материковій частині РФ» значно нижчі від цін на окупованих територіях Донбасу).
На пресконференції за підсумками голосування голова Ростовського виборчкому Андрій Буров заявив, що близько 50 тисяч «нових росіян» з «ДНР» та «ЛНР» на виборах депутатів Держдуми змогли проголосувати на території Ростовської області. За його словами, для участі в електронному голосуванні на сайті Дистанційного електронного голосування (ДЕГ) зареєструвалося 162 тисячі жителів українського Донбасу. З них у голосуванні взяло участь близько 150 тисяч (понад 93%).
Про реальний масштаб фальсифікації голосів можна тільки здогадуватися. Зазвичай списки виборців, зареєстрованих на виборчій дільниці, щоб запобігти дублюванню голосів виборців узгоджуються з ТВК, де їхні прізвища перевіряються і вносяться до системи ДАС «Вибори». Та на цьогорічних виборах прізвищ виборців з окупованого Донбасу ніхто не перевіряв і не вносив до системи. Тому влада мала можливість «тиражувати» виборців на різних дільницях на власний розсуд і на власну потребу.
«Вибори» в самопроголошених республіках Донбасу характеризуються практично повною відсутністю конкуренції російських політичних партій за місцевого виборця та будь-якої місцевої проблематики в передвиборних обіцянках. Звісно, жодних мереж партійних спостерігачів у селах Ростовської області ніхто не помітив. Нікому було відправляти повідомлення про «каруселі», інциденти й підтасовки. Безальтернативна «Единая Россия» (ЕР) не залишила шансів нікому. Реклами інших партій РФ в «ДНР» та «ЛНР» не було в принципі. Тільки ЕР. Та ще скрізь у містах уздовж вулиць і трас за кілька тижнів до виборів встановили однотипні рекламні щити з написом «Россия наш выбор» та закликами голосувати дистанційно й особисто.
Щоб надати вигляду «масовості та добровільності» голосуванню на окупованих територіях, було активізовано діяльність прокремлівських громадських організацій на кшталт «Общественное движение «Донецкая Республика», активісти яких потім стали «кураторами» груп, котрі вивозилися для голосування на територію Ростовської області.
«Единая Россия» повністю домінувала в місцевому інформаційному полі: в партію вступили всі публічні люди «ДНР», у Донецьку відбувся з’їзд «прибічників» ЕР, під егідою партії в самопроголошену республіку завозили вакцини, проводили масові заходи та молодіжні фестивалі на кшталт «Море-Ліс», під час яких всіх охочих вивозили до моря в Донецькій області та в ліс у Луганській по черзі. Чого тільки варті гучні святкування «дня народження» Макіївки, Дебальцевого та Ясинуватої за організаційної підтримки партії «Единая Россия»!
Завдяки проукраїнським групам інформаційного спротиву було отримано матеріали приватного листування посадовців невизнаних республік «ЛНР» та «ДНР», оприлюднені нижче. З цих матеріалів стає зрозуміло, як працює машина російської пропаганди в ОРДЛО.
Основною умовою функціонування ЗМІ (друкованих, електронних, радіо та телебачення) на окупованих територіях є повна лояльність до окупаційних адміністрацій. Природно, свободи слова в «ДНР» та «ЛНР» немає. Контроль над засобами масової інформації покладається на окупаційне «міністерство інформації», підпорядковане особисто Денису Пушиліну, повністю підконтрольному Кремлю. І якщо місцеві ЗМІ, якими керує окупаційна адміністрація, отримують команду агітувати жителів за партію «Единая Россия», то це означає, що «голова псевдореспубліки» отримав відповідне розпорядження з Москви, поставив завдання «міністерству інформації», яке, своєю чергою, розіслало відповідні вказівки редакторам газет, журналів, сайтів та адміністраторам сторінок у соцмережах.
Такі «вказівки» чітко простежуються в листуванні колишнього чиновника «міністерства інформації ДНР», а нині — наближеного до окупаційної адміністрації донецького журналіста і блогера Олексія Акутіна з Мариною Воронковою, головною редакторкою газети «Родина», що виходить в окупованому Росією Харцизьку Донецької області.
На практиці це виглядає так. Пропагандистам ставиться завдання висвітлити тему реєстрації в системі дистанційного електронного голосування. І пропонується, аби було зрозуміліше пересічним жителям окупованих територій, наводити конкретні приклади, бажано місцевих «авторитетів» та лідерів громадської думки — депутатів, чиновників…
Проросійським ЗМІ було поставлено завдання тиражувати такі теми, як допомога партії «Единая Россия» жителям Донбасу з першого дня війни. Активно висвітлювалася головна роль цієї партії у «підвищенні соціальних стандартів» «нових росіян» (а жителі окупованого Донбасу для російських пропагандистів тепер теж «росіяни»). Широко висвітлювалася «потужна підтримка ЕР «ДНР» та «ЛНР» на міжнародній арені, а гуманітарні місії на Донбасі — як заслуга лише «Единой Россия». Певна річ, насаджувалася думка, що за ці всі «досягнення та допомогу» народ Донбасу «просто зобов’язаний» підтримати «єдиноросів» на виборах!
Зважаючи на таку масовану медійну підготовку, використання адміністративного примусу, вжиті ресурси та повну відсутність виборчої агітаційної конкуренції, ЦВК могла «намалювати» будь-які результати голосування. Мабуть, лише «природна скромність» Кремля стала на заваді стовідсотковому результату для путінської ЕР по Ростовській області, де голосували жителі окупованих територій. За результатами виборів 17–19 вересня, в Ростовській області перемогу на виборах здобула партія «Единая Россия»: за неї проголосувало «лише» 663 582 виборці, що становить 52% від кількості дійсних бюлетенів.
Кремль, укотре знехтувавши долями мирних людей та майбутнім окупованого українського Донбасу, святкує перемогу. Яку він, як завжди, отримав примусом та порожніми брехливими обіцянками «світлого майбутнього в єдиному економічному й політичному просторі з Росією».
Автор: Юрій Федоренко.
