Реформа Служби безпеки України повинна враховувати гібридні загрози з боку Російської Федерації та надати спецслужбі додаткові механізми для протидії їм. Про це сказав заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь під час дискусії, організованої Американською Асоціацією юристів «Ініціатива з верховенства права» (ABA ROLI) спільно з Центром громадянських свобод.
«У нас є спільний кордон з країною, яка становить потенційну загрозу і яка не вбачає за можливе існування нашої незалежної держави в майбутньому. І визначати конструкцію українського сектору безпеки слід з урахуванням цієї загрози – щоб не дати їй реалізуватися», – сказав Сергій Пунь.
Він підкреслив, що реальність російської агресії найкраще усвідомлюють країни Східної Європи та Балтії. Адже вони насамперед оцінюють її загрозу з урахуванням свого історичного досвіду та наявності спільного з Росією кордону. Без фактору РФ в Україні могла би існувати ефективна класична інформаційна спецслужба, однак нинішні безпекові реалії вимагають іншого підходу.
Також він закликав експертів аналізувати законопроєкт про СБУ не з позиції, що її співробітники апріорі будуть зловживати майбутніми повноваженнями. Адже така презумпція винуватості закладає норми, які завідомо ускладнюють контррозвідувальну та оперативно-розшукову роботу. Сергій Пунь закликав навпаки – шукати баланс, який дасть СБУ можливість ефективно працювати.
Під час дискусії експерти дійшли згоди, що ключовим методом цивільного демократичного контролю за діяльністю спецслужби повинен стати саме парламентський. Таким чином, можна буде забезпечити баланс між доступом до інформації про діяльність СБУ, в тому числі про проведені нею спецоперації, та належним захистом державної таємниці і конфіденційних джерел спецслужби.
Нагадаємо, що згідно з законопроєктом про СБУ за діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю: президентський, парламентський, фінансовий, судовий, громадський і внутрішній. Окремо діятиме прокурорський нагляд.
