Росія, зрозумівши подальшу неспроможність використання у справі Навального позиції «грибів об’ївся» або «це нервове», починає змінювати свої інформаційні меседжі. Все частіше лунають через гучномовці Кремля думки про те, що отруєння таки було, але не з боку влади та спецслужб Росії. Навпаки, якби не відважні російські специ, то Навального б не врятували, бла-бла-бла…
На запитання «хто замовник та хто ж таки винен?» — лунають розпливчасті відповіді, що «вся ця історія стала надзвичайно яскравим показником того, як Захід реагує на успіхи Росії: слідом за кожним успішним кроком (як це було з вакциною від COVID-19) слід провокація, розгрібати яку марно: Москва завжди залишиться винною. І якщо Заходу потрібні були приводи для блокування «Північного потоку-2″, то він почав їх створювати». Ось так і не менше. Знову – … невістка!
Що маємо у залишку? Завуальовану тезу, що Навального отруїв Госдеп для подальшого використання теми отруєння для введення нових економічних, політичних та юридичних санкцій проти Росії та Європейських учасників проекту «Північний Потік-2» та зриву завершення будівництва. Мало того – головна ціль спецоперації «справа Навального» навіть не Росія. Це масштабна геополітична спецоперація Госдепа, головна мета якої — показати європейцям, «хто тут головний»! Більше того, навіть якщо ПП-2 не буде добудований, Росія втратить не так вже й багато. Є вже існуюча нитка «Північного потоку», є «Турецький потік», плюс потреби в газі Китаю будуть рости, плюс Росія теж будує заводи зі скраплення газу і в перспективі зможе торгувати з усім світом, чи навіть із всесвітом! Тому головні постраждалі від дій Госдепа – Європейські країни. Ось так!
Кремль постійно підбурює Європу, принижуючи натяками на неспроможність самостійного прийняття рішень та залежність від «загребущого дяді Сема».
Під час пленарного засідання дискусійного клубу «Валдай» Путін звинуватив європейців у відсутності незалежності при вирішенні питання реалізації проекту «Північний потік-2» і похвалив Анкару, з якою Москва в короткий термін побудувала газопровід.
«З Європою досі не можемо, роками жуємо цю тему, Європа ніяк не може проявити елементарну самостійність і суверенітет, для того щоб реалізувати абсолютно вигідний для неї проект «Північний Потік-2″», — цитує РІА «Новості» главу Кремля.
А ось президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, навпаки, проводить незалежну зовнішню політику, «незважаючи ні на який тиск» ззовні, підкреслив Путін. Як приклад він навів реалізацію «Турецького потоку», який був побудований в досить короткі терміни.
Лідер Кремля вкрай жорстко висловився на адресу «недоброзичливців», хто чекає «занепаду» Росії, при цьому ні на кого конкретно не вказуючи. За його словами, Москва уважно стежить за тим, що відбувається в світі, і її турбує лише те, «як б не застудитися на ваших похоронах».
Москва прагне від Німеччини, як головного політичного гравця Європи, щоб та продемонструвала своє бажання будувати з Кремлем партнерські відносини, незважаючи на вторгнення до Криму та Східної України, незважаючи на вбивство Росією опонентів у парках Берліна та незважаючи на неодноразове порушення міжнародного законодавства шляхом використання забороненої хімічної зброї.
Рано чи пізно, але Європа повинна буде прийняти остаточне рішення. Безумовно, європейські політики вже давно зрозуміли, що Кремль не знає міри у брехні, погрозах, підтасовці фактів. Не знає міри у своїх імперських фантазіях, де, крім Москви, немає місця нікому.
Якою буде політика Європи? Чи підкориться вона путінській політиці тиску, принижень та погроз, чи зможе наочно продемонструвати, що Росія — не той партнер, з яким розумна Європа хоче будувати власну регіональну безпеку?
Джерело: https://censor.net/ru/b3227302
